По сусідству в багатоповерхівці живуть дві сім’ї. Одне подружжя постійно сваряться звинувачуючи один одного у всіх бідах і з’ясовуючи, хто з них правий.
А інші живуть без сварок та без скандалів.
Одна з цих жінок, та яка живе не дуже добре постійно заздрить іншій.
Каже чоловікові:
– Піди, глянь, як у них так виходить, щоб усе гладко і тихо.
Прийшов чоловік до квартири сусідів, яка знаходилась на першому поверсі, причаївся під відкритим вікном.
Спостерігає. Прислухається.
А там жінка, якій завидує його дружина, якраз, порядок в домі наводить. Вазу дорогу від пилу витирає. Раптом задзвонив телефон. Жінка відволіклася, а вазу поставила на краєчок столу. Але тут її чоловікові щось знадобилося в кімнаті. Зачепив він вазу, та впала і розбилася.
– Ох, що зараз буде! – думає сусід.
Підійшла жінка і каже чоловікові:
– Пробач коханий. Я винна. Так невдало вазу поставила.
– Що ти, моя люба? Це я винен. Поспішав і не помітив вазу.
– Не винен ти. Це я була неуважна. Хай, як то кажуть, буде на щастя!
Боляче защеміло в грудях у сусіда. Прийшов він додому засмучений. Дружина до нього:
– Щось ти дуже спритно. Ну що, подивився?
– Так!
– Ну і як там у них?
– У них-то кожен винен. Ось тому і не сваряться. А ось у нас всі завжди праві.