Кохаю їх обох, з кожним з них в мене все по-іншому. Здається, що я веду два паралельні життя. Розумію, що погано поступаю, однак не знаю, як відмовитися від одного з них

Заміж я вийшла 6 років тому, за найкращого чоловіка у світі. Я безмежно кохала його, і досі кохаю, не уявляю свого життя без нього. Він ніколи не покидав мене наодинці з проблемами, завжди підтримує, а ще коханий подарував мені найцінніше – сина.

Я була безмежна щаслива з ним, і думала, що ніхто не зможе мені його замінити, однак 3 року тому дещо трапилося.

Чоловік працював у великій фірмі, і часто їздив у відрядження, мені було важко – я залишалася сама з маленькою дитиною на руках. В цьому місті я не мала ні рідних, ні друзів, оскільки сама переїхала лише після одруження.

Чоловік попросив свого брата, щоб він мені допомагав, коли його немає в місті. Я ж точно не змогла б справитися, коли щось ламається. Інколи я просто телефонувала й просила його посидіти з племінником. Тоді я зазвичай їхала в місто у справах.

Читайте також: Гірчичні маски для відновлення волосся

Але з часом брат коханого став приходити сам, без мого прохання. Я була не проти – адже мені вже не так самотньо. Згодом він залишався у нас ночувати, ми разом дивилися фільми, телефонували чоловікові.

Я стала з нетерпінням чекати вечора, коли прийде Він. Я дивилася на нього і не розуміла, що зі мною відбувається. Й от одного дня це трапилося. Між нами розгорілася пристрасть і я не змогла протистояти цьому. З того часу ми разом, і з чоловіком я теж. Кохаю їх обох, з кожним з них в мене все по-іншому.

Так уже триває 3 роки, розумію, що це неправильно, але нічого з собою зробити неможу …