Коли земля горить вогнем від кулі,
Коли гримить ударами ракет,
Хто як не ти? Стоїш борцем за волю,
Хто як не ти? Наш спокій бережеш!
В твоїх очах глибоких і зелених,
Немає страху, там панує злість,
Ти став тим тилом, тилом України,
Хоча й стоїш на тлі розбитих міст!
А тобі 20-30, може й більше,
Твоє життя поділене на два.
Коли є «до» та ще немає після,
А на устах лише святі слова!
Ти вже не раз дивився в вічі смерті,
І сім кіл пекла ти уже пройшов!
Та мале фото гріє твоє серце,
А на тім фото – вся твоя любов!
Твоя дружина, що тебе чекає
І молить Бога, щоб тебе беріг,
Адже вона, вона тебе кохає
І кожну ніч не просиха від сліз,
До неба очі зводить, промовляє,
Щоб ти до неї все ж живий прийшов,
Адже вона зі звісткою чекає,
У неї серце б’ється в унісон!
Автор і виконання: Ельза Будагова