Колись моя прабабуся сказала те, що змінило моє життя.

Той, хто справді прожив життя і має великий досвід за плечима, знає: потрібно дарувати собі задоволення щодня, балувати себе і не нехтувати своїми бажаннями. Бо згодом самих бажань буде все менше…

 

Колись моя прабабуся сказала те, що змінило моє життя. То були дні перед Пасхою, ми з мамою поприбирали, вимили вікна і вже десь третю годину намагались повісити нові штори. Вони були дуже дорогими, модними та стильними на той час. Про такі штори мріяла кожна господиня, мало в кого вони були. Та щось ті штори ніяк не чіплялись до наших карнизів. Спочатку ми були терплячі, та згодом дуже роздратувались, доходило до істерики.

Та наше невдоволення перервали слова прабабусі.

Читайте також Ми починаємо порівнювати їхнє життя зі своїм і часто розчаровуємось

“Ох, дівчатка… Колись я пищала б від радості, якби мала такі штори. І мучилась би, як і ви, і ночами б не спала, аби лиш їх повісити та показати гостям. А зараз дивлюсь на них і нічого цінного взагалі не бачу. Дівчатка, і вам мине… Мине бажання. От куди мені тепер би ті штори? В могилу забрати чи що?

Але ви добре зробили, що їх купили. Хочеться — купуйте. Кому треба та економія? Грошей ніколи не буде повністю вистачати. А так ви собі зараз повісите ті штори й будете ними тішитись.

Витрачайте гроші, діти, навіть якщо то останні і хочете якусь дурницю. Зате ви щасливими будете!

 

Якби я могла повернутись в молодість з теперішнім розумом, то жила б одним днем і все було б мені неважливе: економія, правила, чужі погляди. Насолоджуйте життям, дівчатка…”

Прабабуся давно не з нами, та все ж її настанови зі мною. Щодня. Живу одним днем і радію.