Історії

Колись я вважала, що маючи двох дітей, мені забезпечена старість. Та, як виявилося, я не маю біля кого голови прихилити.

Моя дочка заміжня за іноземцем. Я жила у них , дивилась за дитиною, займалася домашніми справами. А дочка працювала з чоловіком в одній фірмі, і приходили додому тільки ввечері. Я думала, що їх все влаштовує, але помилялася. Зять прямо сказав, що більше не хоче зі мною жити і мені потрібно повернутися додому.

Через місяць я була вже в своєму місті, в своїй квартирі. Але тут мені місця теж немає: мій син привів нову невістку, навіть не порадившись зі мною. За той період, який я жила у дочки, він розлучився зі своєю колишньою дружиною і залишив їй квартиру. До того ж, його нова дружина чекає дитину, а грошей у них на знімну квартиру немає. Як мені бути? Я ж не можу вигнати рідного сина з квартири. Але жити з ними в однокімнатній квартирі тісно. Та й колишня дружина мені більше подобалася, ніж ця.

Я вирішила зателефонувати доньці і пояснити ситуацію. Думала, може, вони передумають і дозволять мені повернутися. Але ні. Прикро, але що поробиш. Там менталітет інший.

Я розумію і сина свого. Він не думав, що я повернуся. Зараз я змушена спати на кухні на невеликому диванчику. А днем ​​я постійно гуляю по магазинах, на колишню роботу заходжу провідати співробітників, аби вдома не сидіти.

Невістка спокійно розмовляє з сином, не свариться, але зі мною спілкуватися не хоче. Я прекрасно бачу, що їй не подобається моя присутність. Навіть подумати не могла, що до 60 років буду не потрібна нікому, а в моїй квартирі буде господарювати інша жінка. Навіть якщо я знайду собі якийсь підробіток, я все одно хочу повертатися в свою квартиру, в якій буду господинею.

Читайте також:Періодично, коли починав дзвонити телефон, вона виходила з ним на балкон, також обговорювала щось, навіть не дивлячись на мене. А потім і зовсім стала їхати, на якісь незрозумілі зустрічі. Нічого не пояснюючи. У підсумку я просто зіpвався.

Мені дуже подобалося жити з дочкою. У них величезний будинок, великий двір, альтанка. Я не думала, що доведеться виїхати мені звідти. Я полюбила людей, які мене там оточували, трохи вивчила англійську мову.

Я вже сумую за дочкою і онуку, а мого сина цікавить тільки його  дружина. Він зовсім не вникає в те, що я відчуваю і як вирішити квартирне питання.

У дружини сина батьки живуть в сусідньому селі. Може поговорити з невісткою і запропонувати їм переїхати. Хоча я прекрасно розумію, в цьому випадку син залишиться без роботи.

Просто не уявляю, що мені робити … Колись я вважала, що маючи двох дітей, мені забезпечена старість. Та, як виявилося, я не маю біля кого голови прихилити.