Колишня Олега продовжує тероризувати нас вже біля п’яти років.

Перший чоловік не залишив сина та завжди платив хороші аліменти, часто забирав Данилка до себе на вихідні, хоча перший час Данилко жив тиждень зі мною, а потім тиждень зі своїм татком. Ми це зробили, щоб не травмувати малюка дуже сильно, хоча він і був ще зовсім маленьким, два рочки всього. Тому в нас трьох залишились дуже хороші відносини.

Потім я вийшла заміж за свого другого чоловіка. Він був вдівцем і в нього була маленька донечка, на декілька місяців старша за мого Данилка. Я одразу полюбила маленьку. Та й з Данилком у Янусі склались дуже хороші відносини, вони майже одразу стали наче рідними братом та сестрою. Все було добре, але прожили ми щасливо в шлюбі лише одинадцять років, а потім розвелись. Без скандалів та сварок.

Читайте також Все трапилося через свекруху і її ненормальну любов до сина.

Тоді я вирішила, що більше не буду виходити заміж та буду жити в своє задоволення та ради себе і сина. Я зустрічалась з чоловіками, але не збиралась з ними пов’язувати своє життя. Як тільки чоловік робив натяки чи пропозиції одружитись – я переривала наше спілкування. Я не хотіла втрачати свою свободу. Проте згодом я зустріла Олега, який зараз є моїм законним чоловіком.

Ми були спершу звичайними колегами, а згодом подружились. Так я дізналась про нього все, що тільки можна. Зокрема, що Олег вже три роки в шлюбі. І він нещасний в ньому. Жінка Олега дуже сильно контролює чоловіка, тому щоб уникнути скандалів він одразу спішить додому. Олег хоче подавати на розлучення, бо не може вже терпіти це все. Дітей в них з дружиною немає, тому суду не буде, але ось проблема в тому, що квартира, в якій майже розвалене подружжя живе куплена в іпотеку.

Я не знаю як, але вийшло так, що я стала коханкою Олега. Хоча я була його підтримкою та острівцем спокою та затишку, адже дома були нескінченні скандали, сварки, дорікання і тому подібне. Іншими словами, жінка Олега за що боролась на те і напоролась. Олег сказав, що скоро дасть на розлучення, але я йому не повірила. А дарма. Він взяв і подав на розлучення. Навіть його жінка не одразу повірила. Олег зробив те, що обіцяв.

Знаєте, до його розлучення я не сприймала наші відносини як серйозні, радше як інтрижку між друзями, хоча і розуміла, що в моїй душі зародилось зернятко кохання. Після розлучення Олег почав наполягати, щоб ми почали жити разом і одружились. Я пручалась і захищала свою свободу як тільки могла, але все таки справжні почуття вилізли на поверхню і ми з’їхались, а згодом одружились.

Проте не все було так добре та радісно дякуючи колишній дружині Олега, яка почала звинувачувати мене в їх розлучені. От така га дюка розлучниця я. Я їй пояснювала, що в розлучені винні лише вона та Олег, я тут ніяким боком непричетна. Але видно їй було легше скласти всю провину на мене та не визнавати свою правоту.

Вона моніторила мої сторінки в соціальних мережах, писала всякого «хорошого». Я її блокувала, але вона створювала багато інших сторінок. Я навчилась їх вичислювати і блокувала ще до того, як вона починала щось писати. А коли в нас з Олегом народився син Єгор – вона почала його пр0к линати, адже в неї з Олегом дітей не вийшло родити.

 

Може навіть на краще, що не вийшло, бо ж з такою мамашою дитині було б страшно важко. А жінку я перестала блокувати, бо ж вона сама себе своїми діями ганьбить. Як потрібно не любити себе, щоб так сильно триматись за колишнього чоловіка та не визнавати своєї помилки.