Одного разу людина, невдоволена своїм життям, запитала у Бога:
– Чому в мене така важка доля? Чому я маю нести свій хрест? Чи не можеш Ти дати мені легший? Я втомився від повсякденних труднощів!
І ось сниться цій людині сон. Бачить він низку людей, що повільно йдуть, і кожен несе свій хрест. І сам він також йде серед цих людей. Втомився він іти, і здалося людині, що його хрест довший за інші. Тоді він зупинився, зняв хрест із плеча та відпиляв від нього шматочок. Іти стало набагато легше, і він швидко дійшов до місця, куди прямували всі. Але що ж це? Перед ним глибока прірва, і лише з іншого боку починається земля Вічного Щастя. Як же туди дістатися? Навколо не видно ні містка, ні кладки.
Читайте також Російська влада погрожує затягуванням війни проти України.
Цей чоловік помітив, що люди, які йшли з ним, з легкістю переходили на інший бік. Вони знімали з плечей свої хрести, перекидали їх через прірву і переходили по них, як по містку. Тільки він не міг цього зробити. Його хрест був надто коротким. Чоловік гірко заплакав, говорячи: «Ах, якби ж я знав»…
Прокинувшись, він більше не просив у Господа легшого хреста.
***
Нести хрест — це не прокляття. Це боротьба зі злом, що є всередині кожного з нас і кожен має її вести. Це щоденний обов’язок шляху до звільнення.
Кожному дається той хрест, який він зможе понести.