Лікар поговорив з дитиною і сказав мамі, що у її дитини швидше за все аyтизм

Надія ростила донечкуу одна. Тому всю свою любов дівчина віддає донечці. Правда від тих пір, як дівчинці виповнилося три роки, Надія почала помічати, що з Вітою щось не так.

З виду нормальна дівчинка, але розвивається повільніше, ніж інші діти. Не любить спілкуватися з іншими дітьми, весь час проводить на самоті. Водити по лікарях, у Надії немає коштів. Тому вирішила більше займалася з дочкою та розвивати своїми силами.

Вичитувала в інтернеті розвивальні ігри й проводила їх із Вітою. Так до школи донечка йшла, знаючи всі букви, і вміла рахувати до двадцяти. Надія не переставала навчати дівчинку і далі. Згодом помітила її тягу до малювання. При чому Віта малювала в основному сукні на ляльок, спіднички.

Надія помітила, що малюнки набувають сенсу. Всі ті сукні та спіднички намальовані зовсім інші, а не такі, як вони носять. Але Віта все так само не йшла на контакт з дітьми і не з ким не спілкувалася. На цей раз Надія вже вирішила взяти свою доньку та повести до психолога.

Вона хотіла дізнатися чи все добре з її дитиною. Лікар поговорив з дитиною і сказав мамі, що у її дитини швидше за все аyтизм. Додаткові обстеження на жаль підтвердили версію психолога, у дівчинки аyтизм. Але Віту Бог нагородив дуже гарною фантазією та вмінням її втілити в життя через свої чудові малюнки.

Після того як вони повернулися від лікаря, Надя пішла в свою кімнату і проплакала там весь вечір поки донька не прийшла до неї і не побачила маму в сльозах. Надя витерла сльози, міцно обняла свою улюблену доньку.

Читайте також Знайома розповіла, що зрозуміла, що життя після пенсії є і дуже цікаве.

На наступний день Надія зрозуміла, що немає сенсу сумувати а вирішила показати малюнки вчителю малювання. Віктор Петрович відмітив, що в них показується талант дівчинки. Тільки не до малювання, а до моделювання. Але для початку нехай Віта пройде додаткове навчання по малюванню. Потім видно буде. Так і зробили.

Щоб Віта змогла займатися малюванням, Надія знайшла додатковий підробіток. Їй хотілося розвинути в дівчинки її талант. Тому вирішила зробити все, щоб без перешкод Віта продовжувала навчання.

В сьомому класі по моделях, які малювала Віта, однокласниці просили своїх мам, шити їм сукні. Слава про талановиту дівчинку розійшлася швидко. Пройшло небагато часу, як до Віти з проханням намалювати неповторну сукню зверталися всі дівчатка старшого віку. Надія в захваті від таланту доньки. Вона вже назбирала трохи грошей для подальшого навчання. У Віти мрія стати модельєром. Мама все зробить, щоб здійснити мрію коханої доньки.