Oдного старця одружився старший син. Відвідавши батька, він з жалем подивився на батьків:
— Ми з дружиною весь час тримаємося за руки, ніжно дивимося одне на одного! Говоримо, яка міцна наша любов… Як би я хотів, щоб ви з мамою так само любили одне одного і відчували таке ж щастя!
На що старець відповів:
— З кожним роком твоя любов буде дорослішати і, немов дитина, буде вчити й інші слова. Наприклад, я кажу дружині, що люблю, покірно вислуховуючи, як вона в черговий раз посварилася з сусідкою. А вона каже, що любить, коли допомагає мені лагодити сітку. Ти ж знаєш, як мамі не подобається це робити.