Першу свою дитину, мене, моя мати мала в 34.
Тато ніколи не утруднявся ніякими турботами про дітей. Все лежало на плечах матері. А коли мені виповнилося 6 років, мама дізналася,що чекає на цей раз трійнею!
Мамі було 40 років! Але моя героїня вирішила всіх здивувати і змогла! Незабаром вона мала трьох хлопчиків. Але тут вже без допомоги батька ніяк. А він став ухилятися від своїх обов’язків, від яких його в перший раз вберегли. Думав, це так і повинно було бути.
Якось він прийшов додому і сказав, що вирішив продати нашу двокімнатну квартиру, так як нас стало більше і потрібно купувати трикімнатну. Мама щаслива підписала документи, але через годину тато зник! Потім ми дізналися, що він давно завів собі коханку, і, будучи обтяженим турботами про дітей, знайшов собі розраду.
За стільки років ми не змогли добитися від нього виплати аліментів. Ми з матір’ю і братами зняли в однокімнатну квартиру. Маминих заощаджень вистачило на місяць. Далі потрібно було шукати роботу і так далі. Ви уявляєте, яким було важким наше життя.
У садку думали, що моя мама – бабуся цих трійнят. Адже і вік був чималим, і виглядала моя бідна мати втомленою після щоденних двох робочих місць.
Мій батько всіх нас просто викинув зі свого життя.
Багато радили моїй матері побудувати своє життя, але вона вже не могла вірити чоловікам. Якось в парку, коли ми вийшли з нею і з братами на прогулянку, до неї підійшов незнайомий чоловік.
– Хіба такий красивій жінці можна сумувати?
– Пане, чого вам треба?
– Треба познайомитися. Або, може, ви заміжня?
– Ні. Я не заміжня, але у мене 4 дитини! До речі, троє з них зараз грають в пісочниці.
Вона пішла до братів, мовляв, терміново потрібно було чимось їм допомогти.
Під час наступної прогулянки ми знову з ним зустрілися. І так до тих пір, поки вона з ним познайомилася і почала спокійно спілкуватися. Вони спілкувалися 4 місяці, після чого чоловік покликав її заміж.
Вітчим мій тоді був людиною із середнім достатком, тобто заробляв менше, ніж мій тато, який не впорався з 4-ма дітьми. Вони разом вже більше 12 років!
Він мою маму просто на руках носить …
Він всіх нас по черзі підняв, допомагав, чим тільки міг, а мамі щомісяця віддавав кошти на різні потреби, поки вона влаштувалася на роботу, про яку вона мріяла. А братикам моїм він щовечора читав казки.
Ось такий чоловік зустрівся моїй мамі в 47 років!