— Зараз Єгипет, але в її планах ще Болгарія і Туреччина, Кіпр. Там теж пенсіонери нормально живуть. І то живуть, а не виживають.
— То бридко! Вона ж стара, чого їй там вештатись і ганьбитись? — сказав чоловік приятельки.
— Мені чоловік вже печінки виїв, не можемо погасити його кредит за машину. Уже 3місяці затримуємо гроші, а мама курортами роз’їжджає.
— Плаче доця, переконана, що мама має усі гроші віддавати на погашення кредиту зятя.
Читайте також: Я не бажана дитина, з важким дитинством.
— Свекруха лиш нагадує, що ми живемо в них, а мама квартиру в оренду здає!
Дочка хоче, щоб її пожаліли. Я й жалію. Але я на пенсії не належу собі. Я вже додаток до cвоїх дітей і внуків. Та й моя приятелька така ж ніби. Вона думає знайти що? Кохання?
Ох, стара… Але її діти вже давно не малі й самі могли б подбати про себе. Чого це вони 15років живуть уже у свекрухи досі…
– Ми з чоловіком сподівалися, що попрацює і приїде в село, а вона там лишилась. Небезсовісна? — бідкається її дочка.
– Вона у тебе ще і заміж вийде, – сказала я, – за турка.
Мамуся закидає в соціальні мережі фотографії з тусовок про те, що життя після 60 лише починається. Я полайкала. Бо вона права, бо про себе треба думати завжди. І це не залежить від віку. І хто безсовісний? Вона, яка не працює на машину зятя? Безсовісні ті, хто так говорять