Юля жила з мамою в невеликому містечку. Тато залишив матір коли вона була в пoлoжeнні. Тож вона сама виховувала дочку.
Юля завжди шукала щастя в чоловіках та все в кінцевому результаті було марне.
Та прийшов час і вона зустріла того мужчина, який на її погляд був не такий як усі.
Його звали Вільям, він вже був два рази одружений та дітей не було. Юля звернула відразу увагу на нього. Якось прийшовши з інституту, Юля звернув увагу, на те що в кімнаті лежить незнайома сумка з речами, але не надала цьому значення.
Увечері мама прийшла не одна, а з Вільямом.
Вони оголосили, що тепер будуть жити разом. Каті ця ідея не дуже сподобалася, вона не хотіла бачити сторонньої людини в будинку.
Але заради маминого щастя, промовчала. Незабаром, Юля стала помічати нездоровий інтерес до себе, з боку Вільяма.
Прийшовши з навчання, Юля зайшла до себе в кімнату, і за звичкою, не до кінця причинивши двері, стала переодягатися. На стіні висіло дзеркало перед яким зазвичай одягалася дівчина.
Читайте також: Кабачкові пиріжки з фаршем, простий рецепт
Дивлячись на Вільяма вона побачила, що хлопець розглядає її. Швидко оділася та закрила двері.
Її дуже було соромно навіть не виходила з кімнати в той день. Ранком Юля збиралася на навчання, одягаючи куртку зіткнулася з Вільямом та той вдав, що ніби не має нічого.
Дівчину дратувало, що цей нахаба навіть не намагався знайти роботу, посилаючись на те що, нібито йому повинні ось-ось запропонувати гарне місце. У той час як її мама колола на двох роботах.
Прийшовши з навчання Юля дуже втомилася і вирішила подрімати. Вона прокинулася від того, що хтось глaдить її по руці. Відкривши очі вона побачила Вільяма.
– Вам чого? – запитала дівчина.
– Я подумав, що ти хочеш поїсти, – відповів Вільям.
-Нічого я не хочу! Вийдіть з моєї кімнати, – сказала дівчина.
– Добре, я бачу як ти на мене дивишся! – нахабно сказав він.
– Що!? Ви явно щось собі придумали.
– Та знаю я, таких як ти, чи не ламайся, – відповів він.
– Ідіть! Інакше я все розповім мамі, – прокричав Юля.
Вона була в повному невіданні. Серце від хвилювання вискакувало з гpyдей. Але Юля добилася свого, він пішов. В цей же день, вона все розповіла мамі, але та їй не повірила.
– Юля, що не вигадуй, він не така людина, – сказала мама.
– Мамo ти мені не віриш? – зі сльозами крикнула Юля.
І заходить якраз Вільям у кімнату.
– Що сталося, дівчатка?» І Юлі мама переказала йому всю розмову.
– Хіба ти їй віриш? Я б не посмів! – дуже переконливо викручувався він.
– Юля, навіщо цього всього, я розумію, що ти не хочеш нашого щастя, але хіба можна так підло поставляти людини?
– Раз ти віриш йому, а не мені, то я йду! – в сльозах, сказала Юля.
Після цього вона зібрала речі і переїхала жити до бабусі, в інше місто. Там і продовжила навчання.
Мати її була з Вільямом та потім дуже сильно шкодувала про те, що дочка її не простить.