Перейти до вмісту

“Матусю , рідна , ну не плач, я обіцяю – не загину…”

Постій хвилину , зачекай
Дай ще на тебе надивитись
Благаю сину , зберігай –
Своє життя , як будеш битись

Синочку мій , я ж не засну
І всі ці дні не буду спати
Я проведу тебе й весну
Мені залишиться – чекати

Тільки живого , більш ніяк
Ніяк по іншому не бути
Моя молитва, як маяк
Де б ти не був , – а будеш чути

Без тебе я ж не проживу
Мені й життя тоді не треба
Нехай вже краще я помру, –
Та смерть тільки не йде до тебе

Я охоронця попрошу ,
Що від народження зі мною
Його з тобою відряджу ,
Щоб він завжди був за спиною

І якщо буде бити град,
Чи десь ракета залютує
Тебе відкине він назад
Він від усього зла врятує !

Читайте також: “А ті хто чули звук сирени, що день і ніч мов звір вола, вони цінують не смарагди…за цінність в них є тишина…”

«Матусю , рідна , ну не плач
Я обіцяю – не загину
Тебе люблю , але пробач …
ТакОж люблю і Батьківщину

Я мушу йти , вона ж кричить ,
Я чую крик цей неймовірний
Він не дає спокійно жить ,-
А я ж не можу , я їй вірний

Я вдячний, мамо, за життя
І за можливість в світі жити
Але іду за майбуття
Щоб мої діти і мені могли так говорити !»

Автор: Шевченко Г.В.