Мати Івана ледь не збожеволіла від сорому. Як таке в селі приховаєш – одружений чоловік жінку з животом додому привів.

Ірина була тихою дівчиною, яка нещодавно втратила маму. Батька на світі теж давно вже не було. Після того, як мами не стало, в їхній будинок переїхала рідна тітка зі своїми дітьми.
Вона відразу почала встановлювати свої правила – дівчина мала виконувати усю домашню роботу, в той час як своїх дочок тітка нічого не змушувала робити.

А ще, тітку дуже дратувало те, що Іра читала багато книг, замість того, щоб виконувати її чергове завдання. Тому коли Іван запропонував Ірі виходити за нього заміж, тітка радісно благословила її на шлюб, щоб швидше з дому спекатися.

Весілля у Ірини не було, хто ж буде на сироту тратитися. Розписалися, і відразу забрав Іван її до себе. То ж дівчина почала жити в домі свекрухи.

Незабаром дівчина зрозуміла, що чекає дитину. І чоловік, і свекруха дуже цьому зраділи, але щастя тривало недовго. Іван надумав їхати на заробітки. Поїхав, і зник. Майже рік від нього не було жодної звісточки. За цей час Ірина народила доньку. Жили вони втрьох із свекрухою, поки одного разу не повернувся Іван.

Читайте також Знають же всі добре, що у свекрухи є вільна своя квартира. А дітей пускати не хоче

На порозі чоловік з’явився не сам, а з дівчиною. Іра мало не зомліла, коли вона побачила, що у дівчини з під плаща добряче випирає живіт.

Мати Івана ледь не збожеволіла від сорому. Як таке в селі приховаєш – одружений чоловік жінку з животом додому привів.

Іван, як господар, заявив, що він з новою дружиною житиме у великій кімнаті. А Ірина з донькою переселиться в маленьку комірчину у дворі.

Та тут на захист невістки і онуки стала свекруха. Вона сказала синові, щоб той забирався з її хати, а Ірі веліла залишатися.

Після скандалу, Іван разом з своє новою пасією, поїхав з села. Незабаром з’ясувалося, що дівчина пішла до іншого чоловіка, від якого, власне, і чекала дитину.

Ірина ще деякий час пожила у свекрухи, а потім зібрала свої скромні пожитки і доньку, і поїхала в місто поступати в інститут. Поступила на заочну форму, вчилася і працювала.

З часом життя у Ірини налагодилося. Вона, все-таки, знайшла собі хорошого хлопця і вийшла за нього заміж. Невдовзі народила ще й сина.

Багато років дівчина  їздила в село до свекрухи, яка так допомогла і підтримала її в скрутну годину. Вона вважала її мамою і доглядала її до останніх днів.