Мене покинула дружина, я залишив квартиру її з сином, та моя родина відреагувала зовсім не радісно

Нещодавно моєму батькові виповнилося 70 років, то ж ми святкували цей ювілей. За столом вся рідня напала на мене й розпочали говорити на тему, яка для мене є дуже неприємною. Це моя особиста справа, яка їх взагалі не стосується. Однак родичі чомусь вирішили, що мають право пхати свого носа в чужі справи. Постійно мені щось радять та повчають.

А бентежить їх те, що я розлучився з дружиною минулого року й залишив їй з сином свою квартиру. Придбали ми її в шлюбі за кошти, зароблені мною. Квартира простора, трикімнатна, ідеально облаштована. Після розлучення я одразу переїхав до батьків, а квартиру залишив синові. Це було моє особисте рішення і не розумію, чому родичів воно так бентежить.

Мені зараз 40 років, дружині 35, сину 10. Батьки постійно мені говорять про те, що дружина зараз знайде собі нового чоловіка й приведе в житло, на яке я витратив половину свого життя. Казали, щоб я розміняв квартиру на дві менші, але, звичайно, я їх не послухав. Вони постійно переконують мене змінити рішення.

Мій шлюб тривав цілих 13 років, я дуже кохав і дружину, і сина. Спершу був на заробітках, а потім знайшов хорошу роботу на Батьківщині. Все робив заради того, щоб і син, і дружина проживали в достатку та комфорті, вони дійсно були сенсом мого життя. Жили непогано, хоча і в мене є свої недоліки: через постійний брак часу я приділяв недостатньо часу дружині, хоча зрозумів це лише зараз.

Читайте також: Свинячий рулет – до святкового столу

Дружина раптово для мене подала на розлучення, це було дуже несподівано. Як виявилося, у неї вже був інший чоловік. Мені було дуже боляче усвідомлювати, що я її втратив назавжди, адже всі ці роки старався заради коханої.

Так ось, я вирішив залишити дружині і дитині квартиру, а сам переїхав до своїх батьків. Я хотів, щоб мої рідні люди підтримали мене і допомогли радою. Мабуть, має пройти якийсь час, щоб я усвідомив, що мене зрадили.

І матір, і батько з ранку до вечора мені говорять про те, що я вчинив нерозумно, їм шкода мене, адже вони знають, як я її кохав. Говорять про те, що дружина мене зрадила, і не заслуговує на те, щоб жити в тій квартирі. Але я думаю зовсім по-іншому: я ж залишив житло не їй, а синові! Не виганяти мені ж їх на вулицю.

Можливо, їй було нудно зі мною, не вистачало емоцій і компліментів? Я також винний в тому, що так трапилося… Але зараз я не знаю, що мені робити далі. Я зрозумів, що батьки не дуже раді моєму переїзду до них, тому планую їхати в Австрію. Кличе мене товариш на роботу.

От і зароблю собі на квартиру ще, а, може, взагалі й там залишуся.

facebook