Мені дуже шкода, що сестри на схилі років, замість того, аби сильніше зріднитися, затіяли якісь інтриги та метушню.

Кілька років тому я вийшов на пенсію, живемо разом з дружиною у власному будинку у селищі неподалік великого міста. Маємо великий будинок, ділянку з садом та городом, розвиваємо невеликий бізнес. Скаржитися ні на що, адже все у нас чудово. Я маю двох сестер — Ольгу, старшу за мене на 2 роки, та Анастасію, молодшу на 3 роки. Вони теж уже пенсіонерки. Живуть вони неподалік одна від одної, а я в іншому селі, за 100 кілометрів від них.

До недавнього часу у нас були прекрасні стосунки. Ольга приїжджала до мене щонайменше по 2-3 рази на рік. Сестра залишалася у нас на кілька тижнів на всьому готовому, ми їй і дорогу оплачували і гостинці з собою давали.

Анастасія теж часом бувала у нас, приїздила разом зі своїм співмешканцем. Ми завжди гостинно зустрічали їх — влаштовували застілля з шашликами і всіляким таким. Сестри і Новий рік кілька разів у мене зустрічали. Я ж буваю у них значно рідше, десь раз у 2-3 роки. Мені з дому важче вирватися, не можу надовго залишити усі справи та господарство.

Десь 2 роки тому Ольга, погостювавши у мене два тижні, поїхала і подалась відразу на відпочинок. Саме в цей час приїхала молодша сестра зі своїм співмешканцем, вони ніби мали якісь справи у наших краях, тому і вирішили заїхати до нас на зворотному шляху. Прибули вони за 2 дні, подзвонили і попередили про все. Я вже налаштувався їх зустрічати, дружина стіл накрила.

Коли приїхали я відразу відчув якусь напругу. Співмешканець не став заходити в дім демонстративно. Сестра зайшла в будинок одна, коли ми обідали, я, звичайно, запитав у чому річ. Як виявилося співмешканець образився на нас, адже йому здалося, що його недостатньо гостинно зустріли. Якщо казати коротко, то замало пошани проявили до нього. Я змовчати не міг, тому і сказав усе, що думаю. І про сестру старшу теж, що вона не дуже добре висловлювалася.

Про це можна довго розказувати. Але раптом Анастасія зізналася мені, що Ольга написала заповіт на неї. Адже Ольга у нас лишилася самотньою, вона не має ні чоловіка, ні дітей. Тому, якщо що, молодша сестра є її спадкоємицею. І успадкує її дім у селі. Як виявилося, сестра зробила це ще 2 роки тому, але мені про це нічого не сказала.

Я не вважаю себе бідною людиною. Все, що я маю, ми з дружиною заробили самі, тому я не потребую того спадку. Але те, як це все було зроблено, мене обурило. Адже весь цей час Ольга приїжджала до мене з пустими руками.

Може сестри мені заздрять, через те, що у мене все добре — є і діти і внуки. Молодша сестра хоч і має дорослого сина, але він дітей не має. А старша взагалі самотня. Може це предмет їхньої заздрості. Але я не розумію як можна заздрити рідному брату. Хоча це все лише припущення.

Читайте також Хоч я і розумію, що ми одна родина і що матір у мене одна. Але все ж таки краще, коли кожен має власну територію і не посягає на чужу.

Того разу розійшлися з сестрою ми холодно. Ольга ж взагалі перестала зі мною спілкуватися. Раніше ми часто зідзвонювалися, переписувалися в інтернеті. А тепер на всі мої повідомлення вона мовчить. Я вже й писати перестав. Анастасія ж намагалася продовжувати з’ясовувати щось, але я не мав бажання про це говорити.

Я не люблю такого, цих інтриг за спиною. Адже я нічого поганого для них не зробив, ніколи не пред’являв претензій. Спілкуватися зі мною таким чином я не дозволю нікому, навіть рідним людям.

Ось минуло вже 2 роки, як ми не бачилися. Хоч я і сумую, але не можу зрозуміти такої їхньої поведінки. Мені дуже шкода, що вони на схилі років, замість того, аби сильніше зріднитися, затіяли якісь інтриги та метушню.