– Наша Світлана зібралася розлучатися! – з сумом сказала Ольга Валентинівна. – Зараз вона сидить в декреті по догляду за дитиною, в садочок ще рано віддавати, грошей немає, і свого власного житла також. Чоловік її перестав влаштовувати. Розповідає мені, що він лінивий, безініціативний, не хоче допомагати їй по дому. Як тільки прийде з роботи, то одразу лягає перед телевізором. Вона не про таке життя мріяла.
Світлані виповнилося двадцять шість років, тільки рік тому вона вийшла заміж. Весілля не організовували, лише розписалися. ЇЇ мати, Ольга Валентинівна, не була в захваті від новоспеченого зятя. Вона декілька разів просила доньку не спішити, але її ніхто не став слухати.
Новоспечена сім’я орендувала квартиру, яку доводила до ладу перед появою малюка Ольга Валентинівна. А хто б це зробив? Вже на шостому місяці Світлані сказали лікарі дотримуватися постільного режиму. Молодий чоловік не намагався заробляти гроші, а згодом, і зовсім самоусунулися від того, що відбувається.
Дитячий одяг та памперси купувала Ольга Валентинівна разом зі своїм чоловіком.
– Світлано, малюк появиться трішки швидше – готуйтеся! – розповідає Ольга Валентинівна. – Якось я прийшла провідати доньку, а у них ні пелюшок, ні коляски. Зателефонувала чоловікові і сказала, щоб ми самотужки поїхали і купили необхідні речі. А після родів, Світлана нехай докупить собі все, чого не буде вистачати.
Читайте також У лютому у життя трьох знаків Зодіаку увірветься справжній успіх
Але дива не трапилося. Ольга Валентинівна надіялася, що Світлана серйозно поставиться до ситуації і все придбає, але докуповувати придане довелося ще й дідові з бабусею. З’ясувалося, що у малюка залишилися тільки ті речі, які купили «на всякий випадок».
Ванночку, автокрісло, стілець для годування, пеленальний стіл, теж купили батьки Світлани. Надалі пані Ольга кожного місяця дає пристойні суми на утримання сім’ї дочки – пощастило, що вони з чоловіком поки працюють, не пенсіонери, і ці витрати не вибивають з колії.
– Ми повністю одягаємо Світлану та її дитину, а що нам залишається робити? – зітхає Ольга Валентинівна. – Вони живуть лише на одну зарплату, а за квартиру потрібно платити щомісяця. Зарплати зятя вистачає лише на продукти.
Ольга Валентинівна старається час від часу забирати онука до себе, але не так часто, як би хотіла цього донька. Все-таки вони з чоловіком ще працюють, і можуть підключатися лише на вихідних. До того ж дитині лише декілька місяців, без мами надовго не хоче залишатися. А Світлана, постійно повторює, що страшенно втомилася, тому що дитина весь день кудись лізе, падає, кричить.
Чоловік Світлани приходить ввечері і одразу лягає на диван. З дитиною бавиться лише коли дружина декілька разів повторить йому про це, і то, через декілька хвилин вже чути з кімнати ниття чоловіка: «Ти там скоро? Давай рухайся швидше!”
– Мені не потрібен такий чоловік! – говорить Світлана. – Він взагалі нічого не робить. Від нього не дочекаєшся, ні грошей, ні допомоги. Самій буде простіше. Тим більше у мене є батьки, одна я точно не залишуся. У разу проблем, одразу мені допоможуть. Приблизно так, вона сказала своїй матері.
– Я втомилася вже їй допомагати! – зітхає Ольга Валентинівна. – Я хочу пожити для себе, та трішки відпочити. А так ще і ввечері після роботи з дитиною сидіти і проживати спільно в одній квартирі. Але з іншого боку вона моя донька, не можу я її вигнати на вулицю.