Перейти до вмісту

— Мені сім’я дорожча

Всі пророкували їй велике майбутнє. З ранку до вечора дівчинка навчалася. Уникала прогулянок із подругами і не ходила на місцеві дискотеки. На сторінках її зошитів завжди були лише п’ятірки, які переповзали до журналу та щоденника.

Щорічно вона отримувала грамоти «За відмінне навчання». Батьки нею пишалися. Намагалися допомогти дочці вибрати відповідну професію. Велися розмови про різні інститути. Стільки всього цікавого обіцяло життя дівчинці.

Вчителі її любили і намагалися вкласти в неї якнайбільше знань. На всіх олімпіадах шкіл вона посідала перші місця. Навіть у місцевій газеті неодноразово писали про найкращу ученицю школи.

Вона закінчувала десятий клас, коли зустріла його. Поліна поверталася додому. Він під’їхав до неї мотоциклом і запропонував познайомитися. Достатньо було одного погляду, щоб у ньому розглянути свого принца. Між ними пробігла електрична хвиля, і обидва зрозуміли, що більше не зможуть одне без одного.

Увечері Андрій запропонував зустрітися та прогулятися містом. Марина не змогла йому відмовити. Вони почали зустрічатися, і її інтерес до навчання поступово почав згасати. Знання давалися легко, а ось їхати з рідного міста і вступати в інститут їй уже не хотілося. Андрій ставав сенсом її життя.

Закінчивши школу із золотою медаллю, Марина вступила до технікуму на бухгалтера. Після навчання влаштувалася звичайним продавцем. Хоч як не намагалися батьки її переконати піти вище, у них нічого не вийшло. Окрім коханого її більше нічого не цікавило.

 

 

Читайте також: Путін не планував зупинятися в Україні – Байден

 

 

Тепер замість науки вона пізнавала ведення домашнього господарства. Навчалася готувати соління та варити варення. Список її страв на кухні ставав все ширшим і ширшим. Вона мріяла стати найкращою у світі домогосподаркою. Коли вони одружилися і придбали свою квартиру, Марина повністю розчинилася в домашніх справах.

Народила сина, потім дочку. Дитячий садок та школа стали її улюбленими маршрутами. Їй подобалися діти. Андрій намагався їй у всьому допомагати. Разом вони відчували себе найщасливішими у світі.

Він завжди цілував дружину, перш ніж вийти з дому. Щоб гідно забезпечувати, пішов працювати у далекобійники. Кохана жінка чекала на нього. Він дзвонив їй, коли з’являвся вільний час, і вони довго обговорювали поточні моменти. Вона докладно описувала йому кожен свій крок без нього.

Завдяки розповідям Марини навіть на відстані здавалося, що Сергій зараз удома, а поряд з ним знаходяться найближчі люди. Від цього на душі ставало тепло. Він любив і любив. І це найцінніший подарунок від життя. Приїжджаючи назад додому, він усім привозив подарунки, і сім’я раділа його поверненню.

Марину запросили на зустріч випускників. Всім хотілося подивитися, як склалося життя того, яке довгий час було у всіх на вустах. Уявляли, як до колишнього їхнього класу увійде жінка в дорогому одязі, яка приїде до школи на розкішному автомобілі.

Але натомість усі побачили звичайну жінку, в якій не одразу розглянули першу ученицю класу. На ній була звичайна вечірня сукня. Було видно, що зачіску та макіяж вона зробила своїми руками. Більшість однокласників накинулися на неї із різними питаннями. Але в неї була лише одна відповідь:

— Мені моя сім’я набагато дорожча, все інше не має значення! Головне, я знайшла своє щастя!