Перейти до вмісту

Мій 16 річний син не розуміє як важо мені даються гроші, і зовсім не цінує чужу працю.

Жінка закинула  в корзину шкарпетки для себе машинально: зі знижкою пара коштувала всього двадцять три гривні.

– Ти зібралася батьковими грошима собі шкарпетки оплачувати?

Питання 16-річного Дениса застав Ларису зненацька. Батько юнака двома днями раніше облагодіяв сина аліментами, в сумі шести тисяч семиста гривнями. Мама з сином зібралися і пішли в магазин за одягом для підлітка.

– Що ти сказав? – перепитала жінка, не повіривши своїм вухам.

– Чому ти купуєш собі шкарпетки на мої гроші?

Світ жінки впав. Вона, стримуючи сльози, виклала носочки і пішла далі.

– О, шорти класні візьму їх! – Денис згріб з полиці пару розмірів і пішов міряти.

Лариса подивилася на цінник: дві з половиною. З урахуванням пари брюк і джинсів, декількох футболок і п’яти пар шкарпеток, якщо шорти виявиться за розміром і приєднається до вмісту кошика, на касі доведеться викласти суму, що перевищує милість колишнього чоловіка.

– Беру! – задоволений Денис кинув одну з кофт назад на полицю. а другу помістив в кошик. – Йдемо на касу?

– Йдемо.

Чарівна дівчина на касі пробивала покупки і відразу складувати їх в фірмовий пакет магазину. Закінчивши, дівчина оголосила підсумкову суму:

– З Вас сім тисяч триста.

– У нас тільки шість сімсот, – констатувала Лариса і повернулася до сина: – Забери що-небудь, нам не вистачить ТВОЇХ грошей.

– Не буду я нічого прибирати! Мамо, ти, як і батько, теж зобов’язана мене утримувати! Я свої права знаю! Давай, додавай.

– Добре, – Лариса дістала гаманець, відрахувала гроші, кинула їх на прилавок і сказала: – Ось твої гроші за цей місяць: половина від батька, половина від мене. На них ти харчуєшся, одягаєшся, оплачуєш репетитора з англійської та обіди в школі. Всього доброго! – Лариса прибрала гаманець в сумку і вийшла з магазину.

Денис повернувся додому через пару годин, з неабияк пополневшей пакетами з магазину:

– Мам, дивись, я собі ще кроси взяв. А що на вечерю?

Читайте також: Люба плакала від радості. Такий любові вона не знала від рідної сім’ї, а тут чужі люди так тепло прийняли.

– Якщо ти все витратив, то твої нові кросівки. Сподіваюся, вони з натуральної шкіри – навар масніший буде.

– Мамо, я серйозно!

– Я теж не жартую. Смачного.

– Я зараз батькові подзвоню!

– Дзвони! – криво посміхнулася Лариса.

Підліток дістав телефон:

– Тато Привіт. Слухай, мене мама годувати відмовилася. Можна я до тебе приїду? У відпустку збираєшся? Добре тобі. Може, підкинеш пару тисяч, мені на їжу? Ясно, грошей немає. Все давай!

– Як скарга? Вдало?

Денис не удостоїв мати відповіддю і пішов до себе в кімнату, голосно грюкнувши дверима.

Не минуло й п’яти хвилин, як задзвонив телефон Лариси:

– Що там у вас сталося?

– Денис про мої обов’язки і свої права згадав, – не стала приховувати жінка і коротко змалювала колишньому чоловікові те, що сталося, зробивши акцент на парі шкарпеток, з яких все почалося.

– Зрозуміло. Але голодом морити хлопця – не справа. Скажи йому, що харчування в рахунок майбутніх аліментів. В наступному місяці все з них вичтешь, що залишиться – Дену віддаси, нехай на них харчується. Не вистачить – знову в борги заганяй. І так, поки до нього не дійде. Продовжить вимахуватись – приїду, поговорю. Та інтернет відключи – він за нього не платив! Які діти нині розумні пішли!

Відключення інтернету викликало набагато більше бурхливу реакцію, ніж відсутність годівлі:

– Мама, ти зовсім? Ти що виконуєш?

– Це ти у мене – зовсім … Зовсім дорослий, щоб гроші рахувати. Інтернет нам з неба не падає, за нього платити треба. А ти, як доросла особистість, яка отримала від обох батьків гроші на своє утримання, повинен сам потурбуватися оплатою інтернету для себе.

– Я до тата жити поїду, зрозуміла!

– Потрібен ти там: у нього своїх троє. Якщо хочеш – дерзай! Дивишся, не прожене!

– З відпустки повернеться і поїду!

– Хай щастить. Твій батько сказав, щоб я тебе годувала. З твоїх наступних аліментів він мені відшкодує витрати. Можеш йти вечеряти.

Вистачило Дениса на три дні. Лариса озвучувала Денису всі свої витрати на нього, аж до копійки. Їжа, витрати на електрику і воду, обіди та репетитора, тільки за десяту частину місяця склали півтори тисячі.

Помноживши цю цифру на десять, Денис отримав суму, яку щомісяця витрачає на нього мама. П’ятнадцять тисяч явно вигравали на тлі батьківських аліментів.

До підлітка дійшло, якими несправедливими і образливими були його слова і вимоги. Він знайшов у собі сили вибачитися і більше так не говорити.

А Лариса вирішила: в наступному місяці, отримавши аліменти, вона принципово купить собі цілих десять пар шкарпеток. Щоб були.