З подругою таким не поділишся, однак я не дуже в захваті від того, що моя донька при надії втретє.
Про це вона мені повідомила минулого тижня. Я б мала радіти такій новині, адже знову стану бабусею, однак ніякого щастя не відчуваю. Хочу поділитися своїми переживаннями з вами. Доньці лише 28 років, а це вже її третя дитина. Зять ще на рік молодший від дружини. Я народила її в 22, і одразу знала, що однієї дитини мені цілком достатньо. Не хотіла провести все своє життя з пелюшками та пісочницями.
Коли доньці виповнилося 12 років, не стало мого чоловіка, тому далі я її виховувала самостійно. Я хотіла дати їй хорошу освіту, тому з восьмого класу оплачувала додаткові заняття з іноземної мови, у випускному класі вона брала ще репетиторства, щоб підготуватися до вступу. Ми будували з нею грандіозні плани про успішну кар’єру, донька вступила на бюджет до університету. Я оплачувала їй поїздки за кордон, купляла дорогі речі, підтримувала у всьому, і при цьому завжди ущемлювала себе.
Після закінчення навчання донька одружилася, в 24 роки — перший онук, згодом народилася онука, а зараз вони втретє чекають на дитину. Я, звичайно, не проти дітей, однак навіщо я витрачала стільки своїх сил та часу на її освіту, якщо зараз ці дипломи зараз просто стоять в шухляді?
Ви не подумайте, я всього цього, звичайно, їй не кажу. Інакше будуть конфлікти і сварки, а це ні до чого.
Читайте також: Чоловік залишив мене з донечкою на руках – через роки я його зустріла такого нещасного, мені стало його жаль
Вона вже доросла, тому слухати мене точно не буде, однак мені шкода її молодості. Потрібно подумати і про себе, вона вийде з декрету, коли їй буде вже понад 30, і хто ж таку на роботу візьме без досвіду? Мені шкода свою доньку, що вона бачить, крім памперсів і сопливих малюків? З дня в день одне і те ж: пелюшки, сорочечки, заколисати на сон, поміняти підгузник… Хіба в цьому щастя?
А зараз моїм найбільшим страхом є те, що вона на третій дитині не зупиняться. Донька постійно читає якісь книги з виховання дітей, їх з рук не спускає, звідки в неї це в голові?
Вона у мене була одна донька, в зятя є ще лише один брат, тому я не розумію, звідки в них таке бажання бути багатодітною сім’єю.