7 років тому назад, ми все ж таки переїхали в будинок нашої мрії, який ми самі ж побудували. Моя мама з батьком почали жити з нами.
Мені ця ідея, щоб батьки жили з нами відразу не подобалася, адже мій чоловік і моя мама не дуже ладили, та все ж казали, що вони вживуться. Але вже на першому році нашого спільного життя, почалися проблеми між моїм чоловіком і моєю мамою.
Моя мати з твердим характером і у сім’ї керувала усім вона, мій батько слухав її. Мати відносилася до батька, не дуже добре і зовсім його не поважала, напевно через те, що він любив випити собі.
Коли ми переїжджали в будинок вона дала слово, що не буде конфліктів. Та з першого дня почала лізти в кожну дірку. Чоловік звичайно дратувало це все і я розумію його. Но взяти і вигнати їх з хати я не можу, це мої батьки, які дали мені життя!
Дітей у нас не було довго, на той час, но ми і не думали і не планували ближчим часом так точно. Але тепер у нас двоє малюків, 2 роки і 8 місяців. Батьки звичайно ж дуже прив’язані до них, мені дуже з ними допомагають, через дітей я теж не уявляю тепер окремого проживання.
Мій батько не переживе розлуки з онуками, адже він душі у них нечає. Весь вільний час він грає з онуками мене це дуже радує, адже колись він був п’яницею, а тепер інша людина. Віталік час від часу, влаштовує мені сварки через батьків.
Він же сам привик до того, що мої батьки допомагають нам з дітками і плюс фінансово, як не як. Гуляти він не гуляє з малими, привик, що мій батько цим займається. Я скоро виходжу на роботу на повну ставку, з дітьми знову будуть батьки. Молодшій Нікусі всього рік виповниться. Чоловік же навіть не замислюється над тим, хто за дітками доглядати буде, якщо я з 8 ранку до 7-8 вечора і 5 днів в тиждень буду працювати.
А працювати треба йти, тому що за будинок платити треба. А у чоловіка зарплата скажімо не достатньо велика, а на іншу він йти відмовляється, бо звик до колективу.
Що порадите? Як примирити батьків з моїм чоловіком? Може хто-небудь був в подібній ситуації?
Я намагаюся, як можу, батьків прошу приймати чоловіка таким який він є і не лізти в наше життя, чоловіка прошу не звертати уваги на те що йому не подобається, правда вистачає цього на кілька тижнів і все починається заново.