fbpx

Напевно, перехилив зайвого і тепер спав. Однак на вулиці зима, а він в одному легкому светрі.

Юля була з простої сім’ї, а коли батька не стало, їм з мамою довелося зовсім нелегко. Тому після закінчення школи зі срібною медаллю, вона не залишила мрію стати юристом. Але вступила на заочне відділення. І пішла працювати.

Не зовсім по спеціальності. Вірніше, зовсім не за фахом. Влаштувалася продавчинею в продуктовий магазин. Зарплатня невелика, але і то хліб. До того ж, поруч з будинком. Це добре, адже мама останнім часом зовсім одна на могла, потрібен був нагляд.

Того вечора, закриваючи магазин, як зазвичай в одинадцять, вона раптом помітила на сходах незнайомого чоловіка. Напевно, перехилив зайвого і тепер спав. Однак на вулиці зима, а він в одному легкому светрі.
Повз ще ходили люди, але ніхто в сторону хлопця навіть голови не повернув. «Замерзне ж », – подумала Юля. Спробувала його розворушити, але той дивився на неї туманним поглядом і явно був не на цій планеті. Юля зітхнула і зробила те, на що люди, швидше за все, покрутили б пальцем біля скроні.

Читайте також Але потім сестричка поїхала на два тижні у відрядження, і ми залишилися самі з дітьми. Я не встояла

Підняла хлопця і, обхопивши його, повела до себе додому. Добре хоч поруч проживала. Вдома довелося заспокоювати маму, яка ледь не плакала від того, що її правильна у всіх відносинах дочка, у якої навіть хлопця-то не було, раптом притягла в будинок ледь стоячого на ногах незнайомця. Але не на вулицю ж його знов виводити. Вклали в ліжко.

Коли Юля прокинулася вранці, вчорашнього знайомця вітром здуло. Мама сказала, що, як прокинувся, вибачався тисячу разів, сказав, з ним перший раз таке. Мовляв, останнє що пам’ятає був у ресторані. А що вже там йому в напій підсипали, але прокинувся от тут навіть без верхнього одягу. Загалом, він вдячний Юлі за порятунок, але в очі їй йому дивитися соромно. Тому він втік до того, як вона прокинулася.

Через три дні він знову чекав її біля входу. Тверезий, красивий

Він запропонував їй ресторан, вона погодилася лише на найближче кафе. Він запитав дозволу
зателефонувати їй, вона не дозволила. Але коли він подзвонив, і сказав, що чекає її внизу біля під’їзду, вона вилетіла на вулицю домашніх капцях. Що поробиш, інколи доля сидить на порозі, головне вчасно розгледіти.

facebook