Перейти до вмісту

“Нас мама в вишиванки одягала: в неділю, чи на свято, чи на храм…”

Нас мама в вишивАнки одягала:
В неділю, чи на свято, чи на храм,
І завжди, як молитву, промовляла:
“А ці хустки, синочки, – невісткам”…

Я пам’ятаю, куфер відкривала –
ВишИванку тримала тут й собі, –
Моя цікавість завжди знемагала:
“Ну й глибочезний, що ж там є на дні?”

Читайте також: “бучанський сценарій” на Донеччині: РФ готує нові провокації

Сорочку плісировка облягала,
Коралі шуркотіли у руці,
Калачиком косу свою вкладала,
А мешти – на малому каблуці.

Кутасики зав’язані на шиї,
“Гризуть” сандалі, бо іще нові,
Та в вишиванках ми такі всі милі,
Ми – плоть від плоті рідної землі!

Отак ідемо з мамою за руки,
Життєвих ще не знаючи тривог,
І слухаємо мудрої науки,
Що найсвятіше – Батьківщина й Бог.

Автор: Богдан Іваночко