Ця історія відбулася з однією сім’єю. Родина їхала у потязі — мати, тато та дівчинка, років 15. Мала сиділа та пильно роздивлялася, що відбувається у вікні. В одну мить вона дуже голосно закричала:
Мамо, глянь, дерева рухаються!
Мама посміхнулася пасажирам, які їхали поряд. Після глянула в той бік, куди показувала донечка.
Дівчинка знову голосно сказала:
Матінко, глянь на небо, там бігають хмаринки!
Молода жіночка, яка сиділа поруч заговорила до мами дівчинки:
Читайте також Я вирішила, що таки відмовлюся від усього, лише щоб із сестрою зберегти гарні стосунки.
А чому б вам не показати донечку спеціалістам?
Мати з посмішкою відповіла:
Ми щойно це зробили та їдемо додому. Моя донечка була незрячою від самого народження, їй цього дня зробили операцію й вона побачила світ вперше!
Мораль:
Кожна людина має свою долю. Не слід засуджувати людей, поки не вивчиш людину з середини. Бо кінцевий результат може виявитися хибним!