Не знаю, скільки раз мені ще доведеться розчаруватись, поки я знайду справжнє кохання.

 

На цей момент у мене немає гострої потреби в чоловікові, а тим більше негайно вийти заміж. Ні, я не затята феміністка, просто я занадто наївна.

Так склалось, що я вірю в справжнє кохання і чисті стосунки. І поки я дотримуюсь таких принципів, на менше я не погоджусь. Ви можете мене скільки хочете часу переконувати, що чоловіки “полігамні”, що мої погляди вже давно застарілі, що я старомодна і так до кінця життя лишусь одна, але мені байдуже. Я краще буду залишатись віддана собі, ніж буду слухати ваші нісенітниці в красивій обгортці.

Читайте також «Живчик» в банках на зиму.

Я не можу зрозуміти жінок, які не уявляють свого життя без чоловіка, які мають лише на меті вийти заміж, тому що час починає піджимати час. Ви що, знущаєтесь?

Я вважаю, що потреба в близькості, інтимі, в бажанні мати дітей – це те, що адекватна жінка повинна відчувати з конкретною людиною. А не через те, що проснулись інстинкти, буцімто “час прийшов”, тому терміново потрібно шукати чоловіка.

А потім, як часто буває, виявиться, що людина зовсім не та, на яку ти очікувала. Починаються сльози, скандали, розлучення. Ні, я такого не хочу! Я йду іншою дорогою. Я хочу щоб кохати та бути коханою! Не більше і не менше. Я не хочу бути з людиною тільки через те, що так потрібно, а тому, що саме він мені став дорогим.

Я хочу довести свої стосунки не до весілля, а до самої смерті. Щоб ми спокійно провили старість, тримались за руки, гуляли, насолоджувались кожним моментом життя. Я хочу бути вірною та гідною йому дружиною.

Скільки людей – стільки ж думок. Проте у нас одне життя і тільки ми повинні вирішувати, що з цим робити! Я знаю, що у мене є багато однодумців. Не знаю, скільки раз мені ще доведеться розчаруватись, поки я знайду справжнє кохання. Але якщо так і не зустріну – то залишусь наодинці з собою, не витрачаючи себе на непотрібне.