В понеділок я зустріла свою давню знайому Світлану, останніми роками ми з нею бачимося дуже рідко, тому цього разу нам було про що з нею поговорити.
– Ти уявляєш собі, у нас на весіллі майже 250 запрошених гостей було! – розповіла вона мені, але виглядала трохи засмученою, було видно, що саме цікаве вона мені хоче розповісти. У подруги дитинства на весіллі я не була присутня тому, що ми з усією сім’єю заздалегідь купили путівки за кордон на відпочинок, внесли вже за подорож великі гроші, майже рік відкладали з зарплати з чоловіком, а в разі скасування свого туру, нам навіть і половини наших грошей не віддали б у турагенстві, тому я сказала подрузі, що прийти не зможу і вона мене зрозуміла. Я вибачилася, і вона сказала, що ми ще з нею відсвяткуємо.
– І де ж це ви стільки гостей знайшли, чи у вас з чоловіком велика рідня? – здивувалася я словам подруги.
– Та вся справа в тому, що гостей на весілля запрошувала не я, це мама моя запросила купу родичів, ти може мені й не повіриш, але там були люди, яких я взагалі вперше в житті бачила, я навіть не знала, як з ними вітатися. А що саме цікаво, так це те, що ми з чоловіком були проти, але мама наполягала, – наче з якоюсь образою відповіла моя подруга.
– Це не правильно, звичайно, але надіюсь, що ти не дуже засмутилася, адже більше гостей – більше подарунків молодим! – пожартувала я, щоб хоч трохи розвеселити нашу бесіду і не образити подругу.
– Так, як же! Де там, – відповіла подруга. – Моя мама рішуче налаштована забрати собі всі подаровані гостями гроші. Майже всі присутні на весіллі дарували нам конверти, подарунків зовсім мало було. Ми ще з чоловіком так зраділи цьому, адже збираємо гроші на перший внесок, хочемо взяти квартиру в кредит.
– Я перепрошую, але як це вона так вирішила? Невже таке буває? – здивувалася я.
Читайте також Павло був бідним, вони не хотіли такого зятя
– Мама каже, що дуже витратилася на моє весілля, замовила надто дорогий для нас ресторан, в якому банкет на таку кількість людей коштує величезних грошей, а це вартувало їй всіх заощаджень. Ну щоб перед родичами не соромно було себе показати. І ось тому ми їй повинні компенсувати ці витрати з подарованих грошей, ми їх порахували вже, і мама каже, що це навіть менше ніж вона потратила. Ми тепер навіть не знаємо, як правильно вчинити, щоб все було справедливо.
– Але ж цих гостей запрошувала і ресторан замовляла не ти, а вона сама? А подаровані гроші – це ваші з чоловіком подарунки. Виходить, що ви зі свого бюджету маєте їй повертати їй витрати.
– Знаєш, для мене це теж загадка. Але, як правильно вчинити я не знаю. Я, звичайно, такого від мами не очікувала, перед чоловіком соромно, та й не хочу, щоб свекри дізналися, адже це якось не по-людськи.
– А ти не розповідай мамі, скільки грошей тобі подарували, віддай їй просто якусь частину, щоб вона заспокоїлася, – придумала я.
Звичайно, недобре обманювати маму, але якщо мама так себе повела, то потрібно знайти і тут якийсь вихід. Мама сама захотіла багате весілля скоріш за все не заради доньки, а заради себе самої, щоб не осоромитися перед рідними, і це її вибір, чому хтось має розплачуватися за це.
Немає грошей на пишне весілля дітей – тоді варто бути скромніше в своїх бажаннях, відсвяткувати в колі найблищих людей, і поділитися з ними своєю радістю. Зрештою, сімейне щастя від кількості гостей на весіллі і дорожнечі ресторану не залежить. Я б ніколи не псувала дітям такий день!
Подруга вислухала мене і сказала, що ще з чоловіком порадиться, як він прийде з роботи. Але сказала, що він дуже не задоволений вчинком тещі. Не розуміє, як так мама може вчинити.