Не знаю чому так, але у мене ніколи не було мрії стати нареченою. Усі мої подружки мріяли про своє весілля, уявляли себе у гарній білій сукні. Але особисто я не люблю бути в центрі уваги і всі ці умовності в наш час взагалі не потрібні.
На другому курсі інституту, я познайомилася з Олегом. Я знала, що з ним хочу провести все своє життя, про весілля я йому не говорила, оскільки мені не потрібна була обручка на пальці. Через рік, він зробив мені пропозицію і у відповідь побачив мій не задоволений вираз обличчя. Такої реакції він точно не очікував. Я його запевнила, що кохаю всім серцем, але немає куди поспішати.
Згодом я переїхала жити до нього, адже він мав власну однокімнатну квартиру та познайомили один одного з батьками. Потім сталася трагедія — будинок його батьків затопило, і там потрібно було робити ремонт. На цей період батьки переїхали жити до нас. Все було добре, його матір дуже дружелюбно ставилася до мене. Таке трапляється дуже рідко, тому я зрозуміла, що мені дуже пощастило з чоловіком.
Читайте також: Вафельні рулети з горіховою начинкою та желе
Через пів року спільного життя, Олег сказав, що хоче шикарного весілля і бачити мене в гарній білій сукні. Ці слова мене лише ще більше відлякали. Я тоді сказала, що треба ще відкласти трохи грошей на гарний ресторан.
Тоді Олег активно почав відкладати гроші на весілля й обмежував себе у всьому. Тоді мене стали мучити здогадки, як залишитися з цим чоловіком, але без штампа в паспорті. На мамине день народження, коли у кафе зібралася вся родина, Олег зробив таке, чого я точно не очікувала: при всіх став на одне коліно та запропонува стати його дружиною. У той момент, я не могла сказати “ні”, адже це б його дуже принизило, тому я погодилася.
І от я стою перед дзеркалом в пишній сукні — тоді я хотіла лише одного, щоб це свято уже закінчилося. Урочиста частина була нудною, потім ми сіли за стіл в ресторані і після всіх привітань я видихнула. Потім вже почалися танці, й чоловік мене потягнув в центр кола. Мені було зовсім не весело. Коли ми танцювали перший танець, моя свекруха тихесенько прошепотіла мені на вушко:
— Ну що невісточко, казка скінчилась! Я домоглась свого і тепер ти будеш жити за нашими правилами. Ще сьогодні погуляй, а далі все зміниться, от побачиш!
Після весілля ми поїхали відпочивати на море. Зараз ніби все добре, але я так боюся повертатися додому. Слова Олегової мами мене дуже налякали, і я не знаю що вона мала на увазі. Може, варто про це розповісти чоловікові …