Ми жили з дружиною дуже добре, я кохав її, а вона мене. Завжди підтримували одне одного. І от настав той день, який мене збив із колії.
Одного дня, після 20 років спільного життя, моя жінка захотіла, щоб я запросив іншу жінку в кіно і на вечерю. Вона мені сказала: “Я люблю тебе, але я знаю, що інша жінка тебе також любить і вона би дуже була щаслива провести цей час з тобою.”
Інша жінка, котрій моя дружина просила приділити увагу, була моя мати. Мій батько помер давно і тому вона була вдовою вже 19 років.
Я завжди був заклопотаний різними справами. З моєю роботою і трьома дітьми, котрі займали весь мій вільний час в моєму житті, я дуже рідко бачив мою маму, рідко відвідував її і підтримував, тим більше надто рідко з нею говорив.
І в цей вечір я послухав свою дружину і зателефонував їй, щоб запросити її в кіно і на вечерю.
-Що сталося? Як ти себе почуваєш? – Це перше, про що вона мене запитала.
Моя мама є з такого типу жінок, котрі в першу чергу думають про погану новину, якщо хтось телефонує дуже пізно.
“Я подумав, що було би добре, якби ми разом провели час, поговорили і тому подібне”- відповів я.
Вона подумала секунду і відповіла мені – “Я також дуже цього хочу “.
В п’ятницю після роботи, я їхав за своєю мамою і відчував якесь переживання, таке враження, що перше побачення.. Моя машина зменшила швидкість біля маминої хати і я побачив свою маму, вона стояла біля дверей і чекала на мене, було таке враження, що вона також чомусь переживає.
Мама стояла в дверях нашої хати і мала дуже гарний вигляд, її хвилясте волосся було гарно зібране і вона була вбрана в сукню, котру вона купила на останню річницю їхнього з татом весілля, я давно її такою не бачив, вона вся світилась від щастя.
“Я сказала своїм подружкам, що мій син проведе зі мною весь цей вечір в ресторані і вони були дуже здивовані і навіть я бачила в їхніх очах заздрість” – сказала вона, сідаючи в мою машину.
Ми ввійшли в ресторан, він був не розкішним, але був дуже гарний і романтичний, затишний і з дуже приємною атмосферою. Мама взяла мене під руку і в мене було таке відчуття, що вона йде зі мною так гордо, немов вона є перша леді.
Сівши за стіл, я почав вголос читати меню, бо мамині очі могли бачити лише великі букви і я як турботливий син хотів щоб вона не відчувала жодного дискомфорту. Дійшовши до середини, я підняв очі і побачив, як моя мама сидить і дивиться на мене, а ностальгічна посмішка виграє на її устах. В цей момент мені стало дуже приємно на серці і навіть гордість брала за мій вчинок.
“Колись, коли ти ще був маленький, я тобі так читала ціле меню” – сказала вона.
“Отже прийшла моя пора, коли я маю заплатити за цей сервіс”- жартуючи відповів я.
Ми мали дуже гарну розмову під час вечері, виглядало так, ніби нічого важливого, але нам було дуже приємно ділитися останніми подіями нашого життя, ми ніколи ще так не розмовляли , ми настільки були захоплені цією розмовою, що нам вже не вистачало часу для кіно.
Коли я привіз маму до дому, то вона сказала – “Я би хотіла ще раз піти з тобою в той ресторан. Лише за однієї умови, що цього разу я тебе запрошу.”
Читайте також:5 ефірних олій, які допоможуть привести ваше волосся до ідеального стану.
Я погодився.
– Як пройшов ваш вечір? – запитала мене моя дружина, коли я повернувся додому.
– Дуже добре, надзвичайно задоволений. Набагато краще навіть від того, як я собі його уявляв. Дякую тобі моя мила, за те, що надихнула мене на цей вчинок.– відповів я.
Через декілька днів, моя мама померла від інфаркту серця…..
Це сталося так раптово, що в мене не було навіть жодного шансу їй чимось допомогти.
Після похоронної церемонії я отримав конверт, в котрому була оплата за ресторан, де ми з мамою мали останню нашу вечерю.
До оплати була прикріплена записка, в котрій говорилося;
“Я заплатила за твою другу вечерю заздалегідь, бо я не впевнена, чи я ще колись зможу мати вечерю з тобою. Але все ж таки я заплатила за двох. Для тебе і для твоєї дружини. Я не думаю, що я коли-небудь зможу пояснити тобі, яке значення для мене мала ця вечеря, на котру ти мене запросив. Сину мій, я тебе дуже люблю!”
Після цих слів наче весь світ зупинився, я хотів повернути її, розповісти, як сильно я її люблю і попросити вибачення за те, що не приділяв багато часу їй.
Бережіть своїх рідний. Знаходьте в цьому шаленому світі час для них, вони як ніхто цього заслуговують.