Коли я познайомилася з Артемом, він вже був двічі одружений. В попередніх шлюбах щось їм не складалося, тому дітей у нього не було. Познайомилися ми з ним минулого року й одразу почали зустрічатися.
У нього мало бути день народження, він запросив мене святкувати в дорогому ресторані. Я була дуже щаслива й придбала для нього хороший подарунок. Купила ще й собі гарну сукню. Ми цілий вечір куштували смачні страви, розмовляли, все було чудово, якби не один нюанс. Йому весь час телефонувала матір.
Артем подякував матері за привітання, я подумала, що їй було б теж варто привітати з народженням сина. Я спитала в Артема, що робить його мама, а той мені відповів, що вона зараз самотня вдома дивиться телевізор. Ми після ресторану поїхали в кондитерську, придбали смачний торт, квіти та поїхали до матері.
Коли я вручила їй букет і привітала з днем народження її сина, вона дуже розчулилася і так щиро розплакалася, що у мене самої виступили на очі сльози. Потім, коли ми пили чай з тортиком, мама Артема розповіла мені про двох колишніх дружин свого сина.
Жінка розповідала, що ті забороняли Артему спілкуватися з матір’ю, вони усіма своїми вчинками намагалися дати зрозуміти, що тепер в Артема нова сім’я, і матері там не місце. Вона скаржилася на сина, який взагалі забував про неї.
Я не могла повірити в почуте. Мене дуже вразила така поведінка Артема. Він проміняв рідну матір на забаганки дружин. Я зрозуміла, що цей чоловік є негідним моєї уваги. Де є гарантії, що він буде потім цінувати мене? З часом пристрасті охолонуть і він буде ставитися до мене так, як і до своєї матері. Я б не хотіла прожити таке життя.
З Артемом ми після того вечора розлучилися, він навіть не зрозумів чому. Але з його мамою, Олександрою Вікторівною, ми частенько спілкуємося. Звісно не як подруги, але як хороші знайомі. Вона виявилася дуже хорошою людиною, порядною та щирою жінкою.
З часом Артем знову одружився, на жорстокій егоїстичній жінці. У шлюбі йому не потрібна любов та ніжність, а справжній начальник в спідниці. Нещодавно у них народилася дитина. Вчора я зустріла його матір, а та розповіла, що вона знову з сином майже не спілкується.
Олександра Вікторівна дуже рідко бачиться з онуком – їй невістка заборонила, а Артем підтримав рішення своєї дружини, він навіть й не думав перечити.
Я не розумію, як можна так ставитися до рідної матері? Також не розумію невісток, чому ви забороняєте бачитися чоловікам зі своїми матерями? На схилі літ ці жінки живуть лише своїми дітьми, онуками, а ви позбавляєте їх цього щастя…