Перед самим Новим роком чоловік приїхав з заробітків. Насамперед він заїхав до своєї мами, залишив у неї валізу з речами, гроші, помився там, поголився, виспався і через два дні прийшов до родини “на пару годинок”. Чоловік приніс дітям цукерки і фрукти, віддав борги, яких сам же і набрався перед поїздкою. А мені приніс шарф, це щось на кшталт новорічного подарунка.
Я зараз з дітьми живу у своїх батьків. У нас з чоловіком дві донечки – 11 і 3 роки. Раніше ми жили на орендованій квартирі, але грошей нам постійно не вистачало. Я сиділа в декреті з молодшою донькою, а чоловік заробляв настільки мало, що нам ледве вистачало, щоб оплатити комунальні послуги і купити їжу.
Визнаю, що я неодноразово говорила чоловікові, що так далі жити не можна, адже він – батько сімейства і має забезпечувати родину. Мій рідний брат їздить на заробітки вже багато років, квартиру купили. Я часто просила брата, щоб він взяв з собою і мого чоловіка, брат був не проти, але чоловік відмовлявся кудись їхати.
Читайте також Три жінки йшли до криниці по воду. Кожна жінка вихваляла свого сина
А тепер, з цими умовами, які склалися, я просто настояла на тому, що він мусить їхати. Мій брат взяв його в Чехію на будову, за більше, ніж пів року, чоловік заробив кругленьку суму, але грошей я не побачила, тому що всі вони залишилися у його мами.
Чоловік поїхав на заробітки в кінці квітня, сім’ї не залишив ні копійки, перші гроші, приблизно дві тисячі гривень, перевів мені на картку аж через місяць. У наступні місяці він на утримання дітей перераховував такі мізерні суми, що у мене не було іншого виходу, як зібратися і поїхати до своїх батьків, які і годували нас з дітьми весь цей час.
І ось наш глава сімейства, люблячий чоловік і батько, повернувся на свята, аж на місяць, додому. І поїхав не до своєї сім’ї, а до своєї мами. До тещі з тестем, де ми, його сім’я, тепер живемо, він на цей час пожити йти не хоче. Квартиру знімати для сім’ї на час свого приїзду теж не збирається, не бачить сенсу, адже він вважає, що мені і дітям добре і ситно живеться у моїх батьків.
До своїх батьків нас теж вести хоча б на цей час не збирається. А навіщо? Діти шумні, бігають, стрибають, а йому відпочити треба, бо пан важко працював.
Крім цукерок для дітей і шарфа для мене, від нього ми більше нічого не отримали. Я була ошелешена, бо вважала, що бодай частину зароблених грошей чоловік дасть мені на дітей. Але ніяких грошей я не отримала.
Коли чоловік пішов, я зателефонувала свекрусі і все їй розповіла. Та відповіла, що в “чужу” сім’ю лізти не збирається, син дорослий, хай сам вирішує.
Швидше за все, після Різдва піду подавати на розлучення, на аліменти, і буду планувати майбутнє без нього. Але ж які плани будував перед поїздкою на роботу, які мрії були? І квартиру обіцяв, і море, і відпустку, і шубу, і дачу, і сережки з діамантами і кільця з браслетами в алмазах, а на ділі все виявилося інакше.
І бабуся, мати його, то до дітей і в вихідні бігала, і серед тижня забігала, а як син приїхав, так жодного разу і не зайшла. У мене навіть закралася думка, що без нової жінки тут не обійшлося. А може, чоловік просто втомився від обов’язків, тому і повернувся до матусі, де йому нічого робити не треба.
Тепер я зрозуміла, що не можна чоловіків надовго з дому відпускати. Навіть найбільш порядні розпускаються. А жінки? А що жінки? Штамп в паспорті ще нікому не заважав, та й дружина не стіна… Це у жінки сім’я. А чоловік зібрався і пішов далі. Ось такі новорічні подарунки бувають.