Ніна завжди хотіла переїхати до міста. Вона вважала, що там у неї більше можливостей. На квартиру в центрі міста у неї не було коштів, тому вона звернулася до рієлторів, щоб ті знайшли їй житло на околицях.
Розглядала різні варіанти, але їй сподобалися дві двокімнатні квартири за нормальною ціною. Самі ж квартири були не в дуже хорошому стані, але Ніну не лякав ремонт. Поїхала з рієлтором на одну з цих квартир та вирішила обрати саме цю.
Господиня квартири так квапилася, немов намагалася позбутися житла. Підписали усі документи, Ніна дала готівку власниці, а та одразу вибігла з квартири.
В цей же день Ніна заселилася в нове житло. Зайшла на кухню та поставила чайник. Раптово пролунали дивні звуки. Через деякий час вона знову почула незрозумілий стогін. Дівчина вирішила зайти в далеку кімнату, й одразу заверещала. Там на ліжку лежав дуже худий чоловік, у якого майже було видно скелет.
“Вода,” – промовив чоловік. Він жадно обхопив склянку та почав робити великі ковтки. “А де Катя?”
Читайте також Oмлет в духовці.
Жінка одразу второпала, кого має на увазі чоловік. Катею була попередня власниця квартири. Чоловік почав пояснювати, що Катя – це його дружина. Він впав з даху на будівництві і тепер потребував постійного догляду. Він не був прописаний в квартирі, оскільки Катя перед продажем за гроші виписала його, заочно розлучилася і відправилася невідомому напрямку. Ніна не розуміла, що їй робити з цією ситуацією.
Дівчина найняла доглядальницю, яка була з Петром протягом дня. За гроші на ремонт, вона купила всі необхідні ліки та впросила знайомого хірурга подивитися Петра. Той поставив вердикт – ходити буде, але при належному догляді та лікуванні.
З кожним днем чоловікові ставало все краще. А через пів року Петро своїми ногами (правда ще з тростиною) вийшов у двір зустрічати Ніну з роботи. З цього моменту вони досі разом…