Перейти до вмісту

Після цього ми перестали так тісно спілкуватися з свекром, спілкувались лише з свекрухою.

Свого чоловіка, Якова, я зустріла ще в інституті. Єдине що він вчився на два курси старшим, але факультет у нас був один. Ми одразу сподобались один одному і тому через недовгий час почали зустрічатися. А ще через деякий час ми вирішили, що будемо жити разом. Питання житла не стояло гостро, адже в мене є двокімнатна квартира, яку я отримала в спадок від бабусі. Згодом на Новий рік Яків зробив мені пропозиція руки і серця та вже в березні ми відсвяткували весілля.

Хоча торжество і було маленьким, суто родичі та й найближчі друзі, але воно було веселим, милим та ніжним. Таке, справді свято тільки для молодих і рідних.

 

Читайте також Він все одно продовжував кохати Аліну. Так він зрадив її з Оксаною, але лише тому, що вона, можна сказати, боготворила чоловіка, ніколи не ображала, не принижувала його перед іншими

 

На весілля мої батьки подарували на весільну подорож в Італію, батьки Якова подарували нам ремонт в квартирі. Ми були дуже раді таким подарункам, тому швидко вибрали хороший дизайн всі матеріали та полетіли у подорож, а свекру цей час слідкував за роботами та поставками матеріалів(він працює у великій будівельній компанії, тому знав хороших майстрів та де взяти хороші матеріали) і якраз до нашого повернення все було готово.

Знаєте, можливо вам знайомого це прекрасне відчуття, коли ви починаєте нове життя після того, коли ти відпочив набрався сил у відпустці і приїжджаєш у новеньку квартиру, в якій все зробили вона саме так як ти хочеш ідеально. Хоча ми і отримали хороший ремонт, але все одно до купували весь час якусь приємну дрібничку наприклад статуетки, якісь рамочки, картини, пледи, ароматичні свічки.

І так ми за рік перетворила квартиру в просто цукерочку. Все була найкомфортніша, найзатишніша квартира в світі.

Та протягом цього року ми вирішили з Яковом, що нам пора народити дитину. І тому ми почали задумуватися про дитячу кімнату, яку хотіла зробити замість вітальні. Яків пішов до батька, щоб обговорити з ним в скільки обійдеться ремонт другої кімнати, щоб перетворити вітальню на дитячу кімнату.

До батьків Яків ходив сам так як я працювала в той день, а коли він повернувся то був якийсь сумний та похмурий. Як виявилося батько відмовився порахувати вартість ремонту… бо виявляється в ми йому повинні заплатити ще за минулий ремонт!

Як виявилося з цього всього, подарунком був не сам ремонт, а тільки те, що ми самі ним не будемо займатися, а за ним буде наглядати свекор. І при цьому свекор сам вирішив, що потрібно взяти матеріали по дорожче і домовлявся з майстрами про ціну сам. А виписка, яку дав свекор зі всіма підрахунками містила в собі таку цифру, на яку якщо чесно можна купити недорогу квартиру. А сума складала в шістсот тисяч гривень!!!

Якби ми тільки знали який насправді подарунок хоче зробити нам батько Якова, ми би відклали ту поїздку та зробили ремонт самі, або взагалі відклали сам ремонт поїхали в цей час у відпустку.

Після цього свекор нагадував про наш борг щомісяця і пильно слідкував за всіма нашими витратами. Якщо ми приходили в гості і приносили торт, то одразу слідувала фраза «А що ж ви такий дорогий взяли? У вас он повно боргів є!»

Ми зібралися з силами та з горем пополам віддали всі гроші за ремонт за рік і також отримали дуже хороший урок на все наше життя — завжди маємо розраховувати лише на себе на свої сили та на свої фінанси.

Після цього ми перестали так тісно спілкуватися з свекром, спілкувались лише з свекрухою. А ремонт в дитячій зробили самі. За сумою яку нам виставив як борг свекор витрати на дитячу кімнату точно не зрівняються ніяк.