По дорозі, на самісінькому вокзалі до мене підійшла циганка і сказала: — «Заміж будеш виходити два рази. Твоя доля – другий чоловік».

Ще у далекому дитинстві, коли я навіть не вміла розмовляти, у моєї мами була подруга Наталка.

Це прекрасні друзі, адже вони разом були від самого садочку, потім за однією партою сиділи, а згодом і до університету в одне місто вступили. Там знайшли собі чоловіків, одружилися і ось на світ з’явилася я і син тітки Наталі — Стас.

Жінки між собою дуже гарно дружили, але так склалося, що вони двоє розлучилися, майже одночасно.

Тому, поки я і Стас собі бавилися, то наші матусі обговорювали колишніх на кухні.

Час минав, а наші мами перестали товаришувати, бо мама Стаса вдруге вийшла заміж і була вимушена переїхати до іншого міста.

Ось мені вже 17 років, я вирішила, що хочу вступати до університету. Моє життя кардинально змінилося.

Читайте також Краса Віри, якщо бути відвертою, змарніла. Шкода мені її, дуже, бо ще й свекруха кляне, як тільки може.

Уже на другому курсі я серйозно закохалася.

Його звати Вадим і він на 5 років старший. Казав, що хоче одружитися зі мною, та він постійно повторював, що не зможе подарувати мені фінансового щастя, тому поїхав на заробітки у сусідню країну.

Ясна річ, я хотіла дочекатися Вадима, а влітку поїхала в село, аби допомагати своїй бабусі. По дорозі, на самісінькому вокзалі до мене підійшла циганка і сказала:

— «Заміж будеш виходити два рази. Твоя доля – другий чоловік».

Мені не хотілося вірити в це, тому навіть не взяла до уваги.

Минуло літо, я повернулася до університету, а за 3 роки мій Вадим зробив офіційну пропозицію одруження.

Відгуляли скромне весілля, чоловік навіть свій маленький бізнес зробив.

Жили, як і всі, та чомусь, чоловік не хотів говорити про спільних дітей.

Ось я вже була не студенткою, влаштувалася на дуже хорошу роботу, а чоловік частенько затримувався на роботі, часто залипав у телефоні і взагалі я вже не пам’ятала коли востаннє ми з ним нормально говорили.

Вирішила взяти ініціативу у свої руки та запросити його на побачення, якого у нас вже сто років не було, та чоловік сказав, що їде з друзями у баню.

Думаю, добре, але я таки вкраду тебе з роботи, ти ж бос, маєш право на каву з дружиною, хоча б в офісі.

Під’їхала машиною, а він стоїть під офісом і обіймається з якось молоденькою жінкою. Довго не думала.

Зібрала свої речі і переїхала жити на орендовану квартиру. Йому написала смс:

Я не хочу тебе знати, зрадник!

Мій телефон розривався, але я ігнорувала, адже ніколи не пробачу зраду.

Чотири місяці я пахала на роботі, аби забивати свою голову тільки тим, що не буду шкодити моїй психіці, але все одно зривалася і про все розповідала найкращій подрузі.

І ось до мене на співбесіду прийшов новенький. Його звати Стас.

Не знаю чому, але відразу він мені сподобався, дуже щирий хлопець. Тому, він продовжував працювати та й спілкуватися ми почали дуже тісно. Я розуміла, що ми закохалися один в одного.

Спочатку ми дружили, він навіть за руку мене боявся взяти, а це мене ще більше приваблювало.

Одного разу після роботи він запросив мене до ресторану. Подарував цілий оберемок моїх улюблених квітів та обручку, ставши на одне коліно.

Я погодилась, адже люблю його.

Він хотів познайомити зі своєю мамою, яка живе в іншому місті, тому запропонував поїхати до неї на вихідних.

Ми поїхали, ось вже біля квартири.

Відкриваються двері, а там до болю знайоме обличчя.

-Тітко Наталю?

-Олю?

Ми почали сміятися, адже ця жінка знала мене ще з пелюшок, так само, як і Стас, до речі.

Наші мами знову почали спілкуватися, бо все ж таки дружили ще з садочка.

Добре мені циганка казала, адже зі Стасом у шлюбі ми вже 8 років і мамо двох діток. Щасливі.

facebook