Сорокап’ятирічна пані Галина з сім’єю мешкала у маленькому містечку неподалік Хмельницького. У жінки було двоє прекрасних дітей — син Олег та донька Соломія. Сьогодні вона запросила у гості подругу, щоб поділитись радісною новиною.
— Мій Олег надумав одружуватись! — почала жінка. — Спершу ми всі переконували його, що ще надто рано, хлопцю, то всього двадцять два, навіть не встиг насолодитись безтурботним життям за постійним навчанням, але він настоював на своєму. Ми з моїм Петром трохи порадились і вирішили, що може і справді в тому немає нічого поганого. Дівчина у нього хороша, з пристойної сім’ї та і вчиться на червоний диплом. Вони до речі в його університеті й познайомились, здається в одній групі навчаються.
— Яка гарна новина, вітаю тебе, Галино! Рідко зустрінеш у нас час молодих людей, які думають перш за все про створення сім’ї, а не кар’єру. Але де вони будуть жити? Тісно буде вам усім в одній квартирі!
— Ну, по правді кажучи, з житлом виникли певні труднощі. У майбутньої невістки батьки родом з маленького села, великих заощаджень немає, зайвої квартири, звісно, теж, тому сподіватись від них на матеріальну допомогу дітям не варто. Дівчинка поки живе у гуртожитку, але через пів року вони закінчують навчання, тому кімнату доведеться звільнити. Ми з Петром поговорили й вирішили, що будемо для них винаймати квартиру, а діти тим часом зароблені гроші відкладатимуть на іпотеку. Кошти у нас є, ми здаємо квартиру Соломійки, їх буде достатньо.
Декілька років тому чоловік пані Галини продав будинок своїх покійних батьків, а на виручені гроші подружжя вирішило придбати однокімнатну квартиру в центрі міста. Ту квартиру вони здавали в оренду, а самі жили в трикімнатній разом з дітьми. Донька Соломія була ще школяркою, їй лише п’ятнадцять.
Подружжя відразу вирішило, що та однокімнатна квартира по праву дістанеться їх доньці й сина про це попередили.
Читайте також Притча про силу прощення
— Ми Олегу відразу сказали: у тебе голова на плечах є, тому на все, що потрібно ти й сам у стані заробити! — ділиться пані Галина. — Чоловік повинен вміти крутитись по житті, а інакше як він планує ще й сім’ю утримувати! На квартиру ще й для нього ми з батьком навряд чи колись заробимо, а наш обов’язок забезпечити житлом, перш за все, Софію. Немає нічого гіршого у житті жінки, ніж повністю залежати від чоловіка… Сьогодні він у коханні до гробової плити клянеться, а завтра на вулицю виганяє! І що тоді робити бідолашній дівчині? А так, у неї завжди буде куди податись.
Звісно зараз дев’ятикласниця Соломія і не думає навіть про таке. Її радше хвилює підготовка до екзаменів та вибір майбутньої професії. Найближчих років 5-7 переїзд дівчині не грозить, адже спершу потрібно закінчити університет та знайти хорошу роботу. До того часу дівчина житиме з батьками, квартиру будуть здавати. Раніше виручені гроші сім’я відкладала, а потім витрачали на подорожі за кордон, але тепер вони підуть на оренду житла для Олега.
— Я не розумію — промовила подруга пані Галини, — для чого усе так ускладнювати? Вижени своїх квартирантів і нехай син з дружиною собі живуть! Для чого їм по чужих квартирам тинятись? Та і простіше так тобі буде!
— Ох, це тільки на словах усе простіше. — сумно промовила пані Галина. — Як я їх потім вижену з неї? Ти лише уяви як вони обживуться там за років 8! Скоріш за все і дітки у них з’являться. І що, я потім рідних внуків на вулицю вижену? А квартира по праву Соломійки!
Існує чимало випадків, коли батьки дозволяють дітям тимчасово пожити у своїй квартирі. Звісно, вони спершу клянуться, що це ненадовго і з часом неодмінно назбирають на власну квартиру, але швидко забувають про домовленість. Мало хто готовий роками на всьому економити заради власного житла. До того ж вони розуміють, що батьки не чужі люди й тому навряд чи виженуть їх на вулицю, особливо з малими дітьми на руках. Ось так все життя батьки потім мучаться і не можуть нічого зробити.
— На мій погляд — говорить пані Галина, — значно простіше завчасно повідомити дітей, що ти платиш за їх житло до пори до часу і нехай відкладають гроші, інакше в один момент опиняться на вулиці й ти їм нічим не зможеш допомогти. Очевидно, що і в такому випадку не обійдеться без конфліктів, але принаймні не доведеться нікого виганяти з власної квартири.