У мене просто не вкладається в голові, як можна залишити свою дитину? Дев’ять місяців виношувати її, а потім просто покинути, тому що він недужий, не такий як всі.
Мій син одружився коли йому виповнилося 39 років. Його дружина Рая вже колись була одружена. Рая молодша від мого синочка лише на три роки. Син розповідав мені, що вони познайомилися в парку. Не стали довго зустрічатися, тому вже через декілька місяців вирішили одружитися. Роман все своє життя мріяв про синочка. Рая дізналася, що чекає на дитину, коли їй виповнилося 38 років. Це була її перша дитина. Проходити всі необхідні обстеження вона не хотіла, сказала, що добре себе почуває і в цьому немає жодної необхідності.
Коли ж настав час мій син вирішив бути поруч з дружиною. А потім лікарі нам повідомили, що хлопчик появився з деякими вадами і вдіяти з цим нічого тепер не можна.
В Раї опустилися руки. А потім, вона приїхала додому одна, без синочка. Виписка повинна була відбутися наступного дня. Невістка розповіла мені, що не готова нести відповідальність за такого малюка. Коли вона заснула, то я наважилася поговорити зі своїм сином. Я намагалася йому пояснити, що не можна малюка кидати напризволяще. Яке на нього може чекати життя, без любові та турботи близьких йому людей? Тим більше діти — це наша опора та підтримка.
Вночі я заснути не змогла зовсім, так і пролежала з відкритими очима. Весь час думала про онука, як він там? Напевно, він вже почав відчувати, що його покинула мама. Тоді ми вирішили, що потрібно серйозно все обговорити з невісткою. Я думала, що її рішення було прийняте в емоціях та спонтанно. Коли ми їй повідомили, що збираємося забрати синочка додому, вона почала кричати та повторювати, що не хоче його виховувати. Ми не послухати її і забрали малюка до себе.
Ми назвали його Іваном. Рая взагалі не хотіла дивитися на сина, а потім взагалі зібрала всі свої речі і покинула нас, назавжди. Нічого пояснювати вона не стала. Вона не змогла полюбити свою дитину. Ось так ми і продовжуємо жити втрьох. Бувають моменти, що нам важко, але я ніколи це не показую та не жаліюся! А ще, радію, що синочок виховується в сім’ї!