Приїхавши з заробітків та вийшовши з автобуса, чоловік, мов на крилах летів додому, де його ждуть кохана дружина, дві донечки красуні, і мама.
Жила з ними мама відтоді, як продали її квартиру, щоб купити велику, трикімнатну, де всім вистачить місця. Переконували маму недовго, що жити разом легше, веселіше, та і доглянуть, якщо захворіє, та і йому спокійніше, що ненька під наглядом, коли він на заробітках. Дома зустрічали шумно, весело, з нетерпінням заглядаючи в сумку, яких гостинців привіз татусь? Але щось не так? Чому мама не вийшла зі своєї кімнати?
– Все добре, говорила дружина, мама в санаторії відпочиває.
Читайте також –Ненавиджу жебраків та попрошайок. Такою наглістю володіють лише бідняки!
Повірив коханій, і заспокоївся. Минуло три тижні, та мама не поверталась, і телефон не відповідав. Зрозумів чоловік, щось не так. Почав розпитувати дружину. Вона спочатку відмовлялась, але потім розповіла, переходячи на крик, як тяжко з його мамою жити, хворіє часто, постійно піклуватись за неї треба, шастає по всій квартирі, тільки дратує її та дочок. От і попросили піти звідси. Нечувана новина потрясла до глибини душі, як можна вигнати стареньку на вулицю, де вона живе, що їсть? Тому, що паспорт і пенсійне посвідчення виявляється дружина не віддала мамі, заховала.
Нічого більше не сказавши чоловік поїхав шукати маму. Де він тільки не шукав, на вокзалі, в підвалах, нігде не було. Випадково побачив. Сиділа старенька на лавці згорблена, хвора, дивилась під ноги, сльози текли по щоках. Прибіг син до мами, став на коліна:
– Простіть мамо, простіть, простіть… Потім зателефонував дружині, і сказав, що, коли він з мамою повернеться, щоб її вже вдома не було. Бачити тебе більше не хочу ніколи, сказав чоловік своїй дружині