Якось я вийшов почистити зранку машину від снігу, так як за ніч випало багатенько. Я собі спокійно чищу, відчуваю як починає бадьорити мій організм вранішня кава, яку я приготував собі та дружині зранку. І тут чую крик жінки. Я одразу впізнав її голос, бо це була наша сусідка знизу. Ніколи не бачив, щоб вона була агресивною, але зараз вона кричала, і так гарненько.
Я підійшов глянути, що сталось і побачив таку картину: сусідка б’є ногами по колесах позашляховика нашого сусіда, який знову припаркувався аби як. А якщо точніше то прямо перед машиною сусідки, яка була припаркована правильно.
Читайте також Чоловік зрозумів, що для того, щоб стати щасливим, треба дивитись на все зі світлого боку.
Щоб ви точніше зрозуміли, яка людина наш цей сусід: він нещодавно до нас переїхав зі своєю молоденькою дружиною. Чоловік він при грошах, так ще й при дуже хороших. Це можна зрозуміти по його машині. І якраз таки через ці гроші він ставить всіх нижче себе. Вітатись він не буде, бо ми ж не такі багатії як він, паркується як хоче і де хоче. Можна сказати, що ми для них ніхто, челядь або холопи не більше.
Загалом неприємний чоловік, який створює проблеми з тим клятим паркуванням всім в будинку. То на дитячий майданчик виїде, то раз заїхав прямо під вхід до під’їзду, а коли молодий хлопець, який живе в сусідній квартирі через стінку, не підозрюючи, що за дверима ніс машини, різко відкрив двері та зачепив капот, то сусід мало не роздер того хлопця. Я прийшов розбороняти і сам мало не дістав гарненько в ріпу. Та й мене теж з ним були сварки, але на кожне зауваження мене посилали на довго та далеко.
Сусідка ж всіма силами кричала, лупила по капоту долонею, щоб привернути увагу. А сусід лише витягнув руку у вікно та вимкнув сигналізацію. Я підійшов до жінки та запропонував відвезти її доньку в садочок, а саму ж сусідку на роботу. Вона з радістю погодилась та дуже багато разів подякувала.
Поки я переносив дитяче автокрісло до своєї машини жінка з дитиною на руках підійшла до машини нахабного сусіда і щось там робила. Потім вона підбігла до моєї машини, посадила дитину в автокрісло та й сама сіла і ми поїхали.
По приїзду я застав вже іншу та більш цікаву картину – дружина горе-паркувальника стояла біля їхньої машини та жахливо кричала складаючи відбірну лайку, яку часто навіть чоботар таких не знає. Я підійшов глянути, що там таке і ледь не зареготав у голос та на всі груди. На лобовому склі водостійким маркером написано:
«Я при надії, зателефонуй будь ласка!»
Тепер ви розумієте наскільки сильна та через що істерика в жінки. В кінці кінців вони перестали вести себе так неблагорозумно, можна сказати. І через деякий час навіть з’їхали, а ми всім під’їздом подякували тій жінці, за те що провчила нахаб та скинулись і купили їй подарунок.