Історії

Потихеньку в життєвій суєті я забув про брата, поки ранковий дзвінок в двері не розбудив мене. На порозі стояв мій зeк-брат

З самого дитинства ми були дуже дружні з моїм молодшим братом. У школі часто ми підтримували один одного, якщо хтось одного з нас ображав, то ми відразу мчали на допомогу і знатно давали відсіч нашим кривдникам.

Після школи я вступив до інституту, а братик пішов в армію, на третьому курсі я зустрівся зі своєю майбутньою дружиною, вона вчилася на курс молодше. Недовго зустрівшись, ми скоро одружилися. Зажили відразу щасливо, я після інституту влаштувався на хорошу роботу, а дружина стала домогосподаркою.

Справи пішли у нас в гору, ми взяли в кредит квартиру, швидко її виплатили, потім купили заміський будинок, і само собою я купив машину спочатку собі, потім і дружині. Так що нам би жити і радіти, але …

Читайте також: А через десять хвилин мене вже везли в лікарню. І понеслося: таблетки, процедури, крапельниці.

Братик після армії пішов на завод учнем, справи у нього спочатку ладилися, він від учня зробив шлях до майстра, відповідно піднялася і зарплата. Але якось він вдарив одного…

І покотилося: слідство, суд, 6 років таборів, він відсидить 4, вийде, але тут же вплутається в нову бійку. І йому вже дають 7 років строгача. Коли він по своїй дурості сів в перший раз, я його в усьому підтримував, наймав йому адвокатів, возив передачі. Але на другий раз, чесно скажу, у мене опустилися руки, я прийшов тільки на суд і пару раз відвіз йому передачі.

Потихеньку в життєвій суєті я забув про брата, поки ранковий дзвінок в двері не розбудив мене. На порозі стояв мій зeк-брат, він тільки що звільнився і просив мене дати пожити йому в моєму заміському будинку, так як йому нікуди більше податися. Сеpце моє тьохнуло, і я дозволив йому пожити там з умовою, що ніяких друзів.

Минув час, брат вів себе тихо на дачі, і я вже подумав, що він став на шлях виправлення. В один із днів я вирішив відвідати його і подивитися, як проходить у нього там життя. Нікому не кажучи, я відправився на дачу. Приїхавши, при підході до будинку я почув знайомі голоси, вони доносилися з відкритого вікна в спальній.

Наблизившись, я впізнав ці голоси: вони належали моєму братові і, найголовніше, моїй дружині. Лежачи в ліжку, вони міркували про те, як би здорово було позбутися від мене і загарбати моє майно.

Я ледве-ледве тоді стримався, приїхавши додому, я все обдумав і знайшов, як помститися. Протягом короткого часу я переписав все своє рухоме і нерухоме майно на підставну особу. В результаті цього я залишив свою половинку без нічого, вона залишилася злиденною. З братом я поступив просто: я викинув його із заміського будинку. А трохи згодом він знову потрапив в чергову халeпу.