Перейти до вмісту

Проста людина та скільки в ній світла. Історія, яку варто прочитати

Підїжає таксі я сідаю.

Усміхнений водій. Я теж не похмура, та погружена в телефоні робочими моментами.
– Вам не холодно?
– Ні, дякую, все добре.
– Вам не дує з вікна?
– Ні, мені справді добре.
– Можу пригостити вас смачною цукеркою. Будете? Як їхав працювати купив в магазині, шоколадні з горішками, ну дуже смачні. Не подумайте чогось лишнього, та просто захотілося вас пригостити. Будете?
–  Так, буду!
Дав мені всю пачку цукерок, жартома сказала – тепер зрозуміло чому у вас так багато замовлень.

Світлофор – загорілося червоне світло. Поруч біля машин хлопці пропонують квіти.
– Вам дарують часто квіти? Ні, нажаль.
– Покликав хлопців та купив мені квіти
Очі чуть на лоба не вилізли.

Їду, а на душі так приємно, усмішка не сходить з лиця.
Не вірю, що це відбувається саме зі мною. Ще сонна.
Почалася розмова за сім’ю та дітей. У нього дочка в Польщі навчається, 18 років їй. Та коли я почула наступну фразу, була шокована.

«Розумієте Зоя. Я такий щасливий, що у мене є дружина та дочка, це мені приносить велике щастя ну і звичайно моя робота.
На днях телефонує мені дочка, просить татку кинь трішки грошей на карту, скучає за мною, але я так кайфую від цього. Я насолоджуюся, що моя дитина ні в чому собі не відмовляє і купляє все, що потрібно. Що може піти з друзями в кіно чи кафе.

Читайте також: Надзвичайно простий рецепт Медовика з заварним кремом

Також люблю робити щасливою свою дружину, яка іде по магазинах купляє плаття або ж іде на манікюр, а потім ходить тиждень і усміхнена та радісна. І я від цього так кайфую! Я ж для сім’ї щось хороше зробив!

Я вже забула про справи на своєму телефоні.

«Знаєте, так мало щасливих людей навколо нас! Дивишся отак по сторонах, всі такі похмурі та задумані, зовсім не усміхнені. Ви напевно єдина, хто за останні дні мені посміхнувся.
На днях зустрів знайомих. Вони батьки двох діток – 6 та 8 рочків. Дуже почали жалітися, що все дорого в школу купити, одяг, форма, всякі гуртки – хвилин 20 напевно говорили.
Та я запропонував вихід з ситуації.
Сказав – йдіть беріть своїх дітей та відвезіть в дитбудинок, якщо вони для вас така проблема. Тоді ваші проблем умить анулюються. Досить багато людей не мають дітей та мріють але не кожному даються діти. Тож любіть їх – оберігайте та не скаржтеся.
Чого ви скаржитеся?
Такі щасливі люди, а свого щастя не бачать»

Водій ще,щось там розповідав.
Я мовчки переварювала в своїй голові всі слова, які я почула від нього: «оплачую манікюр дружині і кайфую», «роблю щось для дитини і кайфую».
І зрозуміла, що це проста людина, не якийсь там бізнесмен або ж політик, навіть не підприємець. Він навіть не так заробляє як я, що я жінка.
Та бажання жити та світла в нім більше чим в будь-кого іншого. Таких людей як він я ніколи і не зустрічала.
В моєму оточенні завжди були чоловіки з недовольною мордою та заклопотані. На мій погляд мені здавалося, що так має і бути це ж бізнес. Часу на радість не має бути і не може. Я дивилася на чоловіків зі свого оточення і думала, що це нормально.

Вийшовши з таксі з букетом квітів та з купою компліментів. Я зрозуміла, що навкруг мене все світиться, такі прості вчинки та слова можуть зробити твій космічно світлим та щасливим. Це для мене був повчальний урок і я змінила своє ставлення до життя! Насправді інколи біля нас є вчителі яких ми не помічаємо, та вони багато чому можуть нас навчити!