Коли я ще була студенткою, то не могла навіть подумати, що вийду заміж за чоловіка, який буде мати такі серйозні наміри на життя зі мною. Проте лише тепер я помітила, що тільки чоловік приймає в нас найважливіші рішення, а я просто підтримую його. Можливо, ще не пізно і варто щось робити?
Зі своїм чоловіком я живу у шлюбі вже 7 років. Дітей у нас поки немає, адже ми вирішили пожити для себе і заробити грошей. Так, наше солодке сімейне життя почалось з того, що ми купили дві нові машини та простору квартиру. Незабаром, чоловік хоче купити ділянку у передмісті Львова, щоб будувати там власний будинок. З фінансами у нас немає жодних проблем, адже ми обоє добре заробляємо. Я топ-менеджер в міжнародній фірмі, а чоловік працює у сфері ІТ. Так, поступово ми влаштовували наше сімейне життя.
Усі зароблені гроші ми тримали вдома, деякі в інших валютах. Чоловік не хотів довіряти банкам, а тому ми тримали гроші в нас вдома. Він ніколи не контролював те, скільки я беру грошей з сімейного бюджету, а тому в мене ніколи не виникало зайвих питань щодо цього. Скажу Вам чесно, гроші в нас не особливо довго могли затримуватись, адже мій чоловік завжди намагається вкладати в техніку, меблі і таке інше. Так, як дітей ми поки не планували, то можемо дозволяти собі ходити в ресторани та їздити відпочивати за кордон.
Як бачите, проблем з чоловіком у мене немає. Проте зовсім нещодавно, я зовсім випадково підслухала розмову мого чоловіка з найкращим другом, де йшлося якраз про сімейний бюджет. Мій чоловік радив другові купити квартиру до одруження, щоб в разі розлучення, йому не довелося б ділити її з дружиною. Чоловік так і сказав: раптом вона відсудить у тебе половину квартири, а так ти їй нічого не винен будеш зовсім. Я прикрила обличчя рукою, щоб не сказати нічого від подиву. Потім чоловік з усмішкою заявив, мовляв, щоб друг не поспішав зі шлюбом і для початку зважив всі плюси і мінуси такого вчинку. Якщо це буде вигідно йому, то можна спокійно йти під вінець і одружуватися з будь-якою жінкою. Ніколи б не подумала, що мій чоловік такий розважливий, я такого за ним не помічала жодного разу. Або як це назвати?
Я вдала, що нічого не зрозуміла. Пішла в спальню спати і всю ніч думала над тим, що радить мій чоловік. Я почала сумніватись у тому, що чоловік зі мною не заради вигоди, адже я також багато вкладаю у наше спільне життя. У нас хороші відносини, але я переживаю, що чоловік завдяки своїм знайомим може зробити так, що можу залишитись без нічого.