fbpx

Протягом всього свого дитинства, я відчувала себе непотрібною.

Протягом всього свого дитинства, я відчувала себе непотрібною. Моя мама вийшла заміж, бо дізналася, що чекає дитину. Через три роки після мене, на світ появилася Оля. Вона у батьків була довгоочікуваною та запланованою. Всі родичі та батьки не переставали нею милуватися.

Коли сестра плакала та проявляла свій егоїстичний характер, то батьки просто мило усміхалися та не звертали на це уваги. Їй все було дозволено ше з самого дитинства. Якщо вона хоче дорогу ляльку, то буль ласка, мені ж діставалися іграшки, які були куплені просто за копійки. Оля завжди була для батьків на першому плані. Її водили на гуртки, займалися вдома з нею уроками. А я тим часом самотужки записалася на секцію по шахам, в школі вчилася на відмінно. Добре склала всі іспити та вступила в університет, постійно десь підробляла. Але батьки ніколи мене не хвалили, вони приймали це як належне.

Оля й справді виросла неймовірною красунею. Всі нею лише продовжували захоплюватися. Батьки постаралися і ось Оля теж отримала золоту медаль в школі. Іспити вона здала на низькі бали, тому поступила на платне навчання. Коли мені виповнилося 20 років, то для себе зрозуміла, що пора щось змінювати, тому зібрала всі свої речі та переїхала в інше місто. Мене ніхто не зупиняв. Я час від часу телефонувала батькам, але слів підтримки я від них так і не чула.

Читайте також Нещодавно мені виповнилося 32 роки і знаєте, я дуже заздрю своїм незаміжнім подругам.

Зараз у мене вже двоє чудових синів. Не може бути й мови про те, щоб я їх любила не однаково. Ми з чоловіком досить забезпечені люди, у нас є свій невеличкий бізнес. Батьки мої вже доволі сильно постаріли. Тато паралізований, тому я щомісяця висилаю мамі гроші на його медикаменти. Оля так і не вийшла заміж, проживає далі з батьками, розповідає, що не змогла собі знайти достойного чоловіка. Оля й роботу все ніяк за стільки часу знайти не може. Все її не влаштовує. Вже приблизно 10 років вона «тимчасово» живе на мамину пенсію.

І все б було добре, але мама все частіше мені телефонує та жаліється на те, що 5 тисяч гривень, які я щомісячно передаю, це ніщо! Але вона напевне забуває про те, що я купляю також памперси та медикаменти. Вона вже просто починає вимагати, а не просити.

А нещодавно сказала мені, щоб я влаштувала свою сестру до нас на фірму. Після ще однієї такої чергової розмови, я просто змінила номер. Я прекрасно розумію, що вчиняю не правильно, але більше не можу терпіти дорікань у свою сторону.

facebook