Притча про те, як важливо вірити у свою найближчу людину.

«Коли його прийняли на посаду редактора авторитетного журналу, вважав, що спіймав Бога за бороду. Зателефонував до батьків і, звичайно ж, до коханої Мирослави, якій просто сказав: «Отримав роботу! Можемо побратися! Нарешті всі наші пробеми вирішаться!».
Того ж року і одружились. Стали подружжям, й упродовж кількох років народилося троє діток: Мар’ян, Марта й Віктор. Шість років тривало щастя, а далі журнал змушений був припинити свою діяльність через якісь свої причини. От тоді й Мирослав задумався, що ж має робити далі. Молодий батько влаштувався редактором у тижневик. Однак ця газета теж перестала виходити. Цього разу пошуки праці були вкрай важкими. Щовечора молода матуся і троє діток дивилися на батька, який ставав щораз більше заклопотаним, злим і стривоженим.
Одного разу під час вечері чоловік зізнався з гіркотою: «Усі зусилля даремні! Не можу знайти жодної роботи за фахом! Усюди скорочують штат працівників або всіх звільняють…».

Читайте також:Притча про те, як випробування допомагають нам в житті. Роби правильний вибір.
Мирослава підбадьорювала його, нагадувала про його мрії, здібності, обнадіювала і головне сама вірила в те, що колись він знайде собі роботу, яка буде приносити в першу чергу задоволення йому, а також достаток у сім’ю…
Наступного дня, коли батько вранці прокинувся, діти вже пішли в школу. Пригнічений, випив горнятко кави і підійшов до стола, за яким зазвичай працював. Глянув у смітник, що стояв поруч. Великі шматки червоної порцеляни привернули його увагу. Це були уламки трьох червоних свинок, до яких діти складали свої заощадження. А на його столі лежала купка монет, переважно копійок, а також декілька гривень і позолочених ґудзиків. Під цим скарбом побачив записку, яку написали діти: «Любий татку, ми всі віримо в Тебе, любимо тебе і при будь-яких умовах ти найкращий: Мар’ян, Марта і Віктор».
Сльози підступили до очей, погані думки стерлися, а відвага та рішучість знову повернулись. Молодий батько стиснув кулаки й присягнув: «Я вас не розчарую!»
Нині на столі одного з найвідоміших видавців у Європі стоїть картка у срібнйй рамці. Видавець показує її, гордо кажучи: «Це таємниця моєї сили!». То вже дещо вицвіла картка, на якій дитячою рукою виведено:
«Любий татку, ми всі віримо у Тебе!»
«Вірю в тебе» – це набагато більше, ніж казати, що любиш. Це найчистіша сила. Тому Ісус казав: «Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: вирвися з корінням і посадися в морі, – і вона б послухала вас»

«Віра – це сила, яка змінює мислення, формує вас як духовно, так і фізично. В будь-якій ситуації ви не повинні здаватися»

Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя, кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти. Особливо у найтяжчих життєвих ситуаціях, великому нещасті, терпіннях і боротьбі, віра в Христа дає найсильнішу, часто єдину й певну поміч.