Одного разу боги зібралися і один з них запропонував:
– Може ми заберемо щось у людей?
На що йому відповів інший бог:
– Ну забрати я знаю що можна – щастя. Воно таке ж невидиме для них, як і ми.
Один з них запропонував заховати щастя на найвищій вершині у світі, якійсь горі. Проте боги одразу відмовили:
– Люди дуже сильні, вони можуть піднятися на будь-яку вершину.Треба щось складніше.
Інша пропозиція звучала так:
– Потрібно заховати щастя на дні найглибшого моря.
І йому відповіли:
– Люди вже давно створили підводну техніку для таких випадків. Тому такий варіант також не дуже підходить.
– Давайте тоді закинемо щастя на іншу планету, там його точно ніхто не знайде.
– Не забувай, що люди — істоти розумні. Тому вони і на іншу планету заради щастя полетять.
І тут наймудріший, найстаріший бог сказав:
– Потрібно заховати щастя в їхній душі! Адже тільки люди витрачають все життя на те, щоб шукати щастя всюди, в той час, як воно знаходиться у них під носом.
Щастя у кожного своє, тому не варто думати, що його потрібно десь шукати. Можливо, воно і справді всередині нас?