Був звичайний, спокійний вечір вихідного дня. Але таким він був лише до того часу, поки не подзвонила своїй сестрі. Я переважно забираю племінників на свята та канікули до себе, так як своїх дітей в мене немає, та й я поки що не хочу їх народжувати. Тому я і зателефонувала дізнатись, чи приїдуть племінники, щоб скласти їм розважальну програму.
Ну і попри все вирішила трішки пожалітись рідній людині на життя, так як в мене зараз не простий період в житті, можна сказати чорна смуга якась почалась. Тут і замовник виявився непорядною людиною, тому грошей за замовлення я так і не отримала хоча багато та плідно працювала. Так що у відпустку не зможу поїхати, хоча дуже сильно хотіла. Так ще й машину потрібно в СТО відвезти.
Читайте також Артем забув про все те, що зробили батьки для нього.
В цілому я розповіла сестрі про свої проблеми. Я очікувала якоїсь моральної підтримки, але у відповідь почула лише одне скупе «Угу.». Ну класно поговорили, якщо чесно…
А потім, десь приблизно через годину після закінчення нашої розмови, коли я сіла трохи попрацювати за ноутбук, мені зателефонувала сестра. Я підняла слухавку, не встигла сказати ні слова і одразу почула наступне:
-Алло! Надіюсь ти не зайнята. Ти уявляєш?! Ця прошмандовка на життя своє жаліється! Бачте не вистачає грошей, замовник непорядний, у відпустку не зможу поїхати. Нічого страшного, не поїдеш втретє за рік у відпустку – нічого не відвалиться!
В СТО машину треба везти! А хто тебе просив ту машину купувати то, а?! Ну не витримую я, розумієш, не витримую! Ну в неї що, діти, сім’я і робота?! Ні! Вона працює, заробляє повно грошей та й живе в своє задоволення! А я тут з двома дітьми та без роботи, краще б мені ті гроші віддала, с*чка крашена! Ти думаєш чого в неї ще дітей нема і вона каже що не хоче їх? Звісно що не хоче!
Це ж лишні трати та морока! Три чи чотири рази за рік у відпуску не з’їздиш! Як я її ненавиджу, просто жах! – кричала в телефон сестра. Я так зрозуміла, вона мала подзвонити своїй подрузі, але не помітила як помилилась номером.
Я вислухала всю її баладу, про те яка я «хороша» сестра і в кінці вирішила не залишати все як є:
-Мм, яка ж в тебе погана сестра… Біднесенька. Як шкода, що твоїх дітей забирають на канікули та на свята. Як погано, що тобі надсилають кошти, та ще й не маленькі, коли тобі вони потрібно. Як шкода, що ти не можеш знайти собі роботу, через величезні запроси та дуже довгий язик, люба сестричко.
Після почутого вона почала щось верещати в телефон, але я одразу завершила дзвінок та заблокувала її номер та у всіх соціальних мережах.