Ми ніколи не жили заможно. Скромна квартирка на околиці, яка дісталася мені від бабусі, звичайна робота, не обіцяє зірок.
Чоловік був теж трудягою, але завжди мріяв про красиве життя. А було все зазвичай, як і у багатьох інших сімей: потихеньку робили ремонт, збирали на відпустку.
Плани змінилися, коли стало відомо про вагітність. Відпустка перенесли до кращих часів, ремонт повинен був закінчитися до появи нового чоловічка.
Чоловік був щасливий, дбав про мене, навіть по дому багато зобов’язання звалив на себе, хоча раніше ніколи не допомагав. Я не помічала ніяких дивацтв у його поведінці, хоча варто було б.
Він ксерокопіювати все результати моїх обстежень і збирав в папку, зробив собі паспорт новий, відкрив візу, про неї я дізналася набагато пізніше.
У нас з’явилися в будинку зайві гроші, хоча раніше жили від зарплати до зарплати, з працею щось відкладали. Ярик мовчав, а я й не питала, хіба мало, хоче зробити сюрприз, змінив заради нас роботу.
Малюк в цей час зростав, розвивався, я відчула перші поштовхи. Яке це радісна подія для мами, розуміти, що всередині росте найдорожче істота в світі, твоя дитина. Пoлoгoвий будинок чоловік вибрав сам, оплатив пологи заздалегідь.
Ось тоді мені коштувало задуматися, але я дурна не бачила далі власного носа. Всі думки займав дитина, як буде краще для нього, а то, звідки такі гроші, займало мене в останню чергу.
Читайте також: Мій син має утриманку, вона нічого не робить тільки тратить гроші сина, а зовсім не економить
У приватний центр мене поклали заздалегідь, щоб виключити всі ризики. Народжувати самій заборонили, тільки Кесарів, занадто вузький таз, як сказали лікарі, хоча до цього було все нормально. Oпepaцію призначили через два дні.
Я познайомилася з жінкою із сусідньої палати, вона була сурогатною мамою для дитини. Звучало як дикість: виносити малюка і віддати чужим людям, я цього не розуміла. Вже зовсім скоро я зможу взяти на руки свою дитину, це таке щастя, а тут ось так просто віддадуть.
Я дуже погано відходила від нapкозу, весь процес пологів пам’ятаю уривками, сина мені показали лише на секунду і відразу забрали. Ще два дні я була як в тумані, про стан дитини мені нічого не говорили, і я просто впала в істерику.
І ось тоді я почула всю правду від однієї медсестри, вона сказала, що мій Сашко вже у своїх батьків, а я виконала свою роль сурогатної мами і можу повертатися до чоловіка, йому всю суму вже виплатили.
Яка cypoгатна, адже це моя дитина, я не розуміла, що мені говорять. Як виявилося, чоловік просто продав нашого сина бездітній парі за кордон.
Їх умовою було повне здоров’я малюка, тому він так і намагався, оберігав мене. А тепер без докорів сумління поїхав за кордон, кинувши мене одну відновлювати справедливість і повертати малюка додому.
Я доб’юся правди, я готова на все, щоб Сашко знову був зі мною. А Ярику я ніколи не пробачу зради, його вже шукають спецслужби, скоро закінчиться красиве життя.