fbpx

Років через три Гнат дуже захворів, донька навідала його лише один раз за весь час

Всі перешіптувалися між собою, показували пальцями. Дехто сумно кивав головою, нарікаючи на гірку долю жінки.

В той день я йшла позаду двох бабусь і почула дуже важку для мене історію життя тієї жінки, яка жила в маленькій глиняній хатині.

Баба Параска ще з дитинства жила бідно. Вона виросла у багатодітній сім’ї, і як вона розповідала, була в усіх одна пара чобіт. Параска до повнолітнього віку жила з мамою, своїми двома братами і двома сестрами і бабусею. Якось в них в родині було так, що чоловіків не ставало дуже рано. Мама Параски молилась доньці за хорошого чоловіка і Бог почув її.

Вийшла заміж Параска за чоловіка Гната, який був на 15 років старшим від неї. Він працював в колгоспі, жив на сусідній вулиці. В Парасці він побачив добру та світлу душу, а ще гарні блакитні очі. Коли Параска була ще молодою, то навряд чи розуміла, що таке кохання, але таки почала жити з Гнатом. У 20 років появилась донечка Марічка. Відтоді Параска стала мамою та господинею. Згодом, Гнат знайшов іншу роботу і вже мав трішки більше грошей. На той час вистачало на усе.

Оскільки в Параска і Гната була лише одна донька, то відповідно вони хотіли забезпечити їй найкраще життя. Коли донька виросла, то поїхала жити у місто. Відтоді вона і забула, де батьківська хата. Гнат, поки мав здоров’я, намагався їздити до доньки в гуртожиток, привозив їжу та свіжу постіль. Так, вчилась Марічка 5 років в університеті і могла приїхати до хати на свята. Батькам було сумно, що дочка не відвідує рідного дому.

Читайте також У мене досить напружені відносини зі свекрами. Вони чомусь дуже полюбляють лізти в наше життя.

Одного літа Марічка приїхала до батьків, та вже не сама. Вона познайомила батьків зі своїм нареченим Остапом. Батькам він одразу сподобався: високий, симпатичний, розумний, має власну машину і квартиру у місті. Батьки дали благословення і почали збирати гроші на весілля. Молоді хотіли святкувати весілля у місті, а тому не запрошували усіх родичів, тільки найближчих. На весілля велику частину грошей дали батьки Остапа, адже вони працюють в Іспанії, а от Марійчині батьки, на жаль, не мали такої суми.

Років через три Гнат дуже захворів. Марічка навідала його лише один раз за весь час, а Параска так просила, щоб вона допомогла з лікуванням у місті. Марія не хотіла возитись з татом, сказала, що має багато роботи і поїхала. Гнатові потрібно було належне і дороге лікування, тому подружжя вирішило продати дві корови і декілька качок для того, щоб відновити здоров’я. Та, на жаль, роки дали своє і Гната не стало. Дочка приїхала на останнє прощання до батька і Параска залишилась сама.

Згодом, і у Параски почались проблеми зі здоров’ям. Усю господарку жінка продала, бо мала маленьку пенсію, а Марічці висилала гроші, які встигала назбирати. Марічка почала приїжджати тільки на Пасху та Різдво, та інколи на мамин день народження. Вона багато подорожувала з Остапом, тому часу на село в неї не було. Так Параска в самоті дожила до своїх років… Марія приїхала до мами на похорон і не знала, що їй треба було організовувати поминки. Вона заплатила гроші в місцевому кафе і залишилась у рідному домі на день. За цей час вона встигла вирішити усі справи з хатою і зробила оголошення про продаж. Люди дивувались, адже вона навіть речей батьків не позабирала. В неділю люди йшли до церкви, а біля подвір’я Параски стояла новенька іномарка. Всі перешіптувалися між собою, показували пальцями. За хату вона просила кругленьку суму і таки знайшла покупців. Відтоді, в селі Марію більше ніхто не бачив.

Ось так Гнат і Параска свого часу робили усе для єдиної доньки, а вона навіть не посміла речей позабирати.

facebook