Перейти до вмісту

Сестра чоловіка попросилася пожити на місяць, а живе вже півроку. Працювати не хоче йти, продукти не купує.

Коли Таня (це сестра мого чоловіка), розлучилася зі своїм чоловіком, вона поїхала жити зі своїм сином до матері в село. Бо так квартиру вони знімали, жити їй більше ніде було.

Але, так як роботи там ніякої немає, мати просила її доглядати за городом і годувати курей. Але Таня орати в городі не хотіла. Вона звикла що овочі з м’ясом їй привозила мати, а ось доглядати за всім цим якось не по її.

І тоді вона почала бідкатися, що в селі школа погана, синові її потрібна хороша школа. Тоді свекруха приїхала до нас. У нас своя однокімнатна квартира, дітей поки немає, але плануємо.

Приїхала свекруха з гостинцями, овочі, закрутки. І почала говорити, що Тані потрібно допомогти. Що вона залишилася ні з чим, а їй дитини піднімати, а в селі ніяких перспектив немає.

Читайте також  З того дня і почалось моє довге та дороге лікування. Чоловік всіляко підтримував, допомагав. Свекруха часто забирала внука до себе, а я не припиняла боротися.

Ну і в підсумку попросила вона у нас, що б поселили їх на місяць. Поки Таня не знайде роботу і не зніме собі житло. Ми з чоловіком порадилися і вирішили допомогти їй, все таки не чужа людина.

Приїхала Таня до нас, ми виділили їй місце в шафі і навіть купили їм невеликий розкладний диван, що б їм з сином було де спати. Перший місяць Таня їздила на різні співбесіди, але всюди їй відмовляли. Ще б пак, у неї не було ні освіти, ні стажу роботи.

Тоді я їй запропонувала піти працювати в магазин касиром. Якраз біля нашого будинку був супермаркет куди був потрібний продавець консультант, зарплата пристойна.

Але ні, вона відмовилася. Каже, що на таку роботу точно не піде. Потім вона почала все рідше ходити на співбесіди, стала ходити в клуби, гроші бере у брата, матір їй висилає і ще трохи аліментів отримує.

Продукти не купує. Дитину постійно залишає з нами. Каже, ви все одно не маєте дітей, що вам ще робити. Почала вже по нахабному поводитися. Мати просить потерпіти трошки, вона ж бідна нещасна без чоловіка залишилася.

А мені вже все це набридло, стали сильно сваритися з чоловіком, так і до нашого розлучення справа дійде. І вигнати її не можу, дитину шкода, куди вона з ним піде, він вже і в школу тут пішов і друзів завів, він не винен, що матуся така.

Я навіть згодна, щоб дитина жила у нас, а вона нехай котиться куди хоче, але немає, вона вчепилася в нас. Починає плакати, що ми разом, а вона одна, ми її не розуміємо і не хочемо допомогти.

Але це все триває вже півроку. Виходу не бачу з цієї ситуації. Або може їй чоловіка знайти і тоді сама втече.