Історії

Що робити не знаю. Переривати спілкування не хочу, мені з ним дуже цікаво і добре, але і розвитку подій боюся.

Попередні свої стосунки, згадувати навіть не хочу. Я зустрічалася з хлопцем, від якого вчасно не втекла, дочекалася того момента, що чекала від нього дитину і змушені були одружитися. Це було помилкою, тому що шлюб довго не протримався. Я залишилася з дитиною одна. Про чоловіків зареклася не думати більше взагалі. Та долю не обманути. Нещодавно чисто випадково познайомилися з одним чоловіком. З яким почали спілкуватися.

Коли він питав про мене, я відразу сказала, що розлучена і у мене маленька донька. Сергій на 5 років старший за мене, нежонатий і немає дітей. Мужній, цілеспрямований, і у мене вперше таке, що можна 3 години з гаком проговорити з чоловіком і дійсно цікаво. Він приділяє увагу, але ненав’язливо, не пристає і ні на що не натякає. Сказав, що я йому подобаюся.

Читайте також: Бути жінкою- це надзвичайне щастя.

Я боюся щось починати, тому що відчуваю, що закохаюся, і потім дуже важко буде пережити розчарування. Нікому не потрібні чужі діти, я не хочу нікому нічого нав’язувати. Я і так ледве змогла перетравити розлучення і самотність. Мені дуже шкода, що я зустріла Сергія надто пізно. Якби до заміжжя, я б не замислювалася навіть. Що робити не знаю. Переривати спілкування не хочу, мені з ним дуже цікаво і добре, але і розвитку подій боюся.