У мене ідеальні відносини зі свекрухою. Я всім подругам завжди розказую, як мені пощастило з Наталею Ярославівною, вони заздрили, тому що майже кожна з них була незадоволена своєю свекрухою.
У одної мати чоловіка постійно втручалася в їхнє життя, критикуючи невістку, інша не звертала уваги на онуків і займалася тільки собою. Прикладів багато, і я стала ще більше любити і цінувати свою свекруху. До одного неприємного для мене моменту.
Живемо ми окремо, у нас двоє дітей. Кожні вихідні ми відвідуємо свекруху, так було і цього разу. Приїхали, посиділи, пора їхати. Як завжди все було чудово.
Вже від’їхавши від будинку, я зрозуміла, що забула у свекрухи приготований нею пакет з пиріжками. Вона спеціально пече кожен раз до нашого приїзду, щоб діти не їли магазинну випічку. Артур не хотів повертатися, але я наполягла, боячись, що Наталя Ярославівна образиться, ще подумає, що спеціально не взяли.
Артур залишився в автівці, а я піднялася на поверх і почула голос свекрухи і своє ім’я. Я притихла. – Не пощастило моєму Артурчику з дружиною, але я мовчу, щоб у них не було конфліктів, двоє діточок, куди тепер. – Я не стала більше слухати, пішла, як ніби нічого не чула, тут свекруха, побачивши мене, каже: – Донечко, що трапилося.
Я пояснила. Свекруха швидко глянула на сусідку (стоять обидві на порозі своїх квартир), як би кажучи: “Ну що я тобі казала, навіть не полінувалася за моїми пиріжками повернутися”. Мені було дуже неприємно, я вже шкодувала, що повернулася, забрала пакет і пішла.
Спочатку не хотіла чоловікові нічого розповідати, але в автомобілі не витримала і розплакалася. Чоловік сказав, що потрібно робити вигляд, що нічого не сталося. Я і сама не хочу з’ясовувати стосунки, але як забути те, що чула? Тепер заздрю своїй подрузі, якій cвекруха все говорить в очі, так хоча б знаєш, як людина до тебе ставитися.