Спочатку опіку над дівчатами, а потім і удочерити можна.

Батьки зайняті своїми справами, знайти пляшку і випити. Потім сварки до ранку. В один із таких днів, коли дівчата бавилися на вулиці, а їхні батьки розпивали чергову пляшку горілки, в їхньому будинку сталася пожежа.

Від чого загорілося, так і не з’ясували, але вогонь розповсюджувався швидко. Поки приїхала пожежна машина, полум’я охопило увесь будинок. В тій пожежі  не стало батьків Маші та Даші.

Читайте також Якщо тобі син заважає, то так і скажи.

Наташа взяла дівчат на ніч до себе. Адже пожежа відбулася увечері, не на вулиці ж їм спати. Вдома довго розмовляли з Миколою. Дружина вмовляла залишити Машу і Дашу в себе на виховання.

Що їм робити в дитячому будинку. А діткам гарний догляд потрібен. Щоб їх любили і вони те відчували. Жінка впевнена, що це єдиний її шанс стати мамою. Микола ж навпаки відмовляв дружину від такого кроку. Адже спадковість у них погана, хлібне горе з ними.

Вона все вмовляла чоловіка. Спочатку опіку над дівчатами, а потім і удочерити можна. Тим більше, що рідні у них немає. З великою неохотою погодився Микола. А дружина аж світилася вся. Нарешті та в неї будуть діти. Оформили все по закону, і незабаром Маша і Даша були вдома. Та не такої зустрічі чекала Наташа. Думала, що дівчата кинуться до неї. А вони стояли дивилися немов вовченята.

Довго звикалися один до одного. А ще походи по лікарнях. Адже в Даші запущені хвороби. Лікарі говорять, що треба надіятися, і можливо хвороба піддасться лікуванню. Маша взагалі нових батьків не слухала. Адже з дитинства звикла сама про себе піклуватися. Турбота  її  бентежить. Микола намагається виховувати дівчат, але терпіння не вистачає. Іноді зривається на крик. Дружина умовляє замовкнути. І так кожен день.